ЧУВАШ — ЕТИМОЛОГІЯ
чува́ш «представник тюркського народу Поволжя (основного населення Чуваської Республіки в Російській Федерації, нащадків булгар)»
запозичення з чуваської мови;
чув. чӑваш походить, очевидно, від тат. ст. dc̦yvaš (џыwаш) «спокійний, скромний, миролюбний», спорідненого з чув. йӑваш «сумирний, тихий; лагідний, спокійний», чаг. йаваш, туркм. кумик. юваш, узб. ювош, ног. ювас, тат. суч. юаш, кирг. жоош, каз. жуас, уйг. жуваш, башк. йыуаш, тув. чааш «тс.», тур. yavaş «повільний; тихий; м’який; сумирний; легкий», аз. йаваш «тс.», дтюрк. javaš «м’який, лагідний; (про тварин і птахів) приручений, свійський»;
р. бр. болг. чува́ш, п. Czuwasz, ч. слц. Čuvaš;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
йаваш «тс.» | азербайджанська |
йыуаш | башкирська |
чува́ш | білоруська |
чува́ш | болгарська |
javaš «м’який, лагідний; (про тварин і птахів) приручений, свійський» | давньотюркська |
жуас | казахська |
жоош | киргизька |
юваш | кумикська |
ювас | ногайська |
Czuwasz | польська |
чува́ш | російська |
Čuvaš | словацька |
dc̦yvaš «спокійний, скромний, миролюбний» (џыwаш) | татарська |
юаш | татарська |
чааш «тс.» | тувинська |
yavaş «повільний; тихий; м’який; сумирний; легкий» | турецька |
юваш | туркменська |
ювош | узбецька |
жуваш | уйгурська |
йаваш | чагатайська |
Čuvaš | чеська |
чӑваш | чуваська |
йӑваш «сумирний, тихий; лагідний, спокійний» | чуваська |
dc̦yvaš «спокійний, скромний, миролюбний» (џыwаш) | ? |
юаш | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України