ЧУБКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
чуб «волосся на голові в людини (переважно в чоловіка); жмут шерсті або пір’я на голові деяких тварин; суцвіття трав’янистих рослин (волоть, китиця); цідилко для молока; великий вузол, яким зв’язані кінці жіночої хустки; пов’язь наповненого мішка; борода, пропуск при косінні; уквітчаний жмут жита, який ставлять у приміщенні з нагоди закінчення жнив і справлення обжинків ЛЖит; прикраса для голови Нед»
псл. čubъ (cuba)/čup (čupa);
споріднене з двн. scoub «сніп; в’язка соломи», skubil «пасмо волосся; жмут соломи; купа», свн. schopf «чуб, вихор», гот. skuft «волосся на голові», нвн. Kaupe «чубик (у птахів)» (Machek ESJČ 107);
іє. *(s)keub-/(s)keup- «чубик, снопик, в’язка», можливо, пов’язане з *koub-/koup- «купа»;
можливий зв’язок і з дієсловом ску́бти;
припущення про спорідненість з лит. kaũbrė «горб» (Буга ИОРЯС 17/1, 33) або лит. kublỹs «вид жайворонка» (Matzenauer LF 7, 39) сумнівні;
Фонетичні та словотвірні варіанти
cuba
«жмут волосся»
čuba
«тс.»
čȗp
«жмуток, чуб»
п
«пасмо волосся»
па
«пасмо волосся; лицьовий бік (шкури, хутра)»
почубе́нь
почубе́нько
(у виразі почубе́ньків да́ти] «поскубати волосся, побити» Г, Нед, [почубе́ньки] «скубіння волосся», [перечу́бити] «вимити голову» Куз; -- р. бр. чуб, п. czub, ч. čub «чуб (у птахів)»
чуба́єчка
«чайка, Vanellus cristatus L.»
(орн.)
чуба́йка
«чубик; чубата пташка»
чубак
«омелюх, Bombycilla garrulus L.»
(орн.)
чубани́на
«бійка»
чуба́нька
«посмітюха, Galerida cristata L.»
(орн.)
чуба́р
«той, хто має чуб; [(орн.) посмітюха, Galerida cristata L. Шарл»
чуба́рий
«плямистий (про масть коня)»
чуба́рка
«посмітюха»
чуба́рний
«плямистий, строкатий»
чу́батень
«яструб гороб’ятник, Accipiter nisus L.; чубатий голуб»
(орн.)
чуба́ти
«вчепитися у волосся, скубати волосся»
чуба́тий
чуба́тка
«жайворонок ЛПол; синиця чубата, Parus cristatus Нед, Шарл»
(орн.)
чуба́ч
«пугач, Strix bubo»
(орн.)
чуба́шка
«чубатий птах»
чу́бити
чу́бица
«чуб»
чубі́й
«забіяка»
чу́бка
«вівця чорна з білим чубом»
чубли́вий
«задиристий, забіякуватий»
чу́брик
«кінчик жіночого волосся, в який вплітають стрічки; чубок, чуприна Нед»
чубри́ка́тися
«кланятися»
чубрі́й
«людина з довгим волоссям; назва вола зі жмутиком шерсті між рогами; бійка; прізвисько козака, що носить чуб Нед»
чубро́вка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skuft «волосся на голові» | готська |
| scoub «сніп; в’язка соломи» | давньоверхньонімецька |
| *(s)keub-/(s)keup- «чубик, снопик, в’язка» | індоєвропейська |
| kaũbrė «горб» | литовська |
| kublỹs «вид жайворонка» | литовська |
| Kaupe «чубик (у птахів)» | нововерхньонімецька |
| čubъ (cuba)/čup (čupa) | праслов’янська |
| schopf «чуб, вихор» | середньоверхньнімецька |
| skubil «пасмо волосся; жмут соломи; купа» | ? |
| *koub-/koup- «купа» | ? |
| ску́бти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України