ЧУБАТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

чуб «волосся на голові в людини (переважно в чоловіка); жмут шерсті або пір’я на голові деяких тварин; суцвіття трав’янистих рослин (волоть, китиця); цідилко для молока; великий вузол, яким зв’язані кінці жіночої хустки; пов’язь наповненого мішка; борода, пропуск при косінні; уквітчаний жмут жита, який ставлять у приміщенні з нагоди закінчення жнив і справлення обжинків ЛЖит; прикраса для голови Нед»

псл. čubъ (cuba)/čup (čupa);
споріднене з двн. scoub «сніп; в’язка соломи», skubil «пасмо волосся; жмут соломи; купа», свн. schopf «чуб, вихор», гот. skuft «волосся на голові», нвн. Kaupe «чубик (у птахів)» (Machek ESJČ 107);
іє. *(s)keub-/(s)keup- «чубик, снопик, в’язка», можливо, пов’язане з *koub-/koup- «купа»;
можливий зв’язок і з дієсловом ску́бти;
припущення про спорідненість з лит. kaũbrė «горб» (Буга ИОРЯС 17/1, 33) або лит. kublỹs «вид жайворонка» (Matzenauer LF 7, 39) сумнівні;
Фонетичні та словотвірні варіанти

cuba «жмут волосся»
čuba «тс.»
čȗp «жмуток, чуб»
п «пасмо волосся»
па «пасмо волосся; лицьовий бік (шкури, хутра)»
почубе́нь
почубе́нько (у виразі почубе́ньків да́ти] «поскубати волосся, побити» Г, Нед, [почубе́ньки] «скубіння волосся», [перечу́бити] «вимити голову» Куз; -- р. бр. чуб, п. czub, ч. čub «чуб (у птахів)»
чуба́єчка «чайка, Vanellus cristatus L.» (орн.)
чуба́йка «чубик; чубата пташка»
чубак «омелюх, Bombycilla garrulus L.» (орн.)
чубани́на «бійка»
чуба́нька «посмітюха, Galerida cristata L.» (орн.)
чуба́р «той, хто має чуб; [(орн.) посмітюха, Galerida cristata L. Шарл»
чуба́рий «плямистий (про масть коня)»
чуба́рка «посмітюха»
чуба́рний «плямистий, строкатий»
чу́батень «яструб гороб’ятник, Accipiter nisus L.; чубатий голуб» (орн.)
чуба́ти «вчепитися у волосся, скубати волосся»
чуба́тий
чуба́тка «жайворонок ЛПол; синиця чубата, Parus cristatus Нед, Шарл» (орн.)
чуба́ч «пугач, Strix bubo» (орн.)
чуба́шка «чубатий птах»
чу́бити
чу́бица «чуб»
чубі́й «забіяка»
чу́бка «вівця чорна з білим чубом»
чубли́вий «задиристий, забіякуватий»
чу́брик «кінчик жіночого волосся, в який вплітають стрічки; чубок, чуприна Нед»
чубри́ка́тися «кланятися»
чубрі́й «людина з довгим волоссям; назва вола зі жмутиком шерсті між рогами; бійка; прізвисько козака, що носить чуб Нед»
чубро́вка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skuft «волосся на голові» готська
scoub «сніп; в’язка соломи» давньоверхньонімецька
*(s)keub-/(s)keup- «чубик, снопик, в’язка» індоєвропейська
kaũbrė «горб» литовська
kublỹs «вид жайворонка» литовська
Kaupe «чубик (у птахів)» нововерхньонімецька
čubъ (cuba)/čup (čupa) праслов’янська
schopf «чуб, вихор» середньоверхньнімецька
skubil «пасмо волосся; жмут соломи; купа» ?
*koub-/koup- «купа» ?
ску́бти ?

чуба́тник «модрина, Larix decidua Mill.» (бот.)

утворення, що виникло на основі слова чуба́тий, похідного від чуб;
назва, можливо, пов’язана із зовнішнім виглядом цього шпилькового дерева, у якого, на відміну від інших шпилькових, восени опадають шпильки;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чуба́тий ?
чуб ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України