ЧТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
не́чта «повія; сором, ганьба»
очевидно, пов’язане з чти́ти ([шти́ти]) «шанувати» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́шта
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чти́ти «шанувати» ([шти́ти]) | українська |
чита́ти «сприймати писемну мову по буквах; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадати зміст чогось; повчати СУМ; [рахувати, лічити Нед]»
псл. čitati, ітеративна форма до čisti «читати»;
споріднене з лтс. šķìetu, šķist «думати», а також (з морфологічними відмінностями) з лит. skaitaũ, skaitóti «лічити, рахувати; читати», дінд. cétati «дотримується, мислить, пізнає, розуміє», ав. čikiϑvā˚ «той, що розмірковує»;
іє. *kĭtō, *kei̯t-tei/skitō, skei̯t-tei;
р. чита́ть «читати; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадувати зміст чогось; повчати; [вважати (за когось)]», бр. чыта́ць, др. чисти «рахувати; припускати; читати; шанувати; дотримуватися», чьсти, чести «тс.», п. czytać «читати; [рахувати, лічити]», ч. čítatі «читати; рахувати», čisti «читати; шанувати», слц. čítat’ «читати; рахувати», вл. čitać «читати», нл. cytaś «тс.», болг. чета́ «читаю; викладаю», почи́там «шаную», м. чита «читає», схв. чѝтати «читати», слн. čítati «тс.», стсл. чисти «лічити; рахувати; читати; шанувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́читаний
«прочитаний; [зачитаний Г]»
ви́читати
ви́чити
«повчання»
ви́читка
вичи́тування
зачита́ти
зчита́ти
зчи́тка
зчи́тувач
зчи́тувачка
начи́таний
начита́ти
нече́тний
«нечіткий»
нечите́льний
«нечіткий, нерозбірливий»
одчи́тувати
«виявляти при читанні, вибирати»
пере́чит
«?»
перечо́т
«перелік Нед; (у виразі на перечо́т) у наявності Нед»
підчи́тувач
по́чет
почита́ти
почи́тувати
почти́вий
пошти́вий
чете́ць
«читач»
чита́бельний
чита́ка
«читець»
чита́лка
«читальний зал»
чита́льник
«читач; постійний відвідувач читальні»
чита́льня
чи́таний
чи́танка
«книга для читання; читання»
чита́ння
«читка; цикл доповідей, лекцій СУМ; [рахування Г]»
чита́тель
чита́тельство
«читаюча публіка, читаючий світ»
чита́цький
чита́ч
чите́льник
«читець, читач»
чите́ць
«декламатор; [читач Г]»
чите́цький
читка
чи́тки́й
«чіткий, розбірливий, зручний для читання»
читли́вий
читни́й
«тс.»
чтець
«тс.»
чти́тель
«шанувальник»
чти́ти
«шанувати, поважати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čikiϑvā˚ «той, що розмірковує» | авестійська |
| чыта́ць | білоруська |
| чета́ «читаю; викладаю» | болгарська |
| čitać «читати» | верхньолужицька |
| cétati «дотримується, мислить, пізнає, розуміє» | давньоіндійська |
| чисти «рахувати; припускати; читати; шанувати; дотримуватися» | давньоруська |
| *kĭtō | індоєвропейська |
| šķìetu | латиська |
| skaitaũ | литовська |
| чита «читає» | македонська |
| cytaś «тс.» | нижньолужицька |
| czytać «читати; [рахувати, лічити]» | польська |
| čitati | праслов’янська |
| чита́ть «читати; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадувати зміст чогось; повчати; [вважати (за когось)]» | російська |
| чѝтати «читати» | сербохорватська |
| čítat' «читати; рахувати» | словацька |
| čítati «тс.» | словенська |
| чисти «лічити; рахувати; читати; шанувати» | старослов’янська |
| чьсти | українська |
| чести «тс.» | українська |
| почи́там «шаную» | українська |
| čítatі «читати; рахувати»«читати; шанувати» | чеська |
| čisti «читати; рахувати»«читати; шанувати» | чеська |
| čisti «читати» | ? |
| šķist «думати» | ? |
| skaitóti «лічити, рахувати; читати» | ? |
| *kei̯t-tei/skitō | ? |
| skei̯t-tei | ? |
шти́ти «шанувати, поважати»
псл. čьstiti «шанувати»;
р. чтить «шанувати, поважати», др. чьтити «тс.», чисти, чьсти «рахувати; читати; поважати», п. сzcić «шанувати; (ст.) читати», ч. ctíti, ст. čstíti «шанувати; частувати, приймати гостя», слц. ctit’ «шанувати», болг. почи́там, м. почита, схв. čàstiti «тс.; частувати», слн. častíti «шанувати», стсл. чьстити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вшти́вий
почти́вий
«чемний, ввічливий; (рідк.) гідний пошани, поваги»
пошти́вий
ушти́вий
«вихований, ввічливий, слухняний, скромний (про дітей)»
шти́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| почи́там | болгарська |
| чьтити «тс.» | давньоруська |
| чисти | давньоруська |
| чьсти «рахувати; читати; поважати» | давньоруська |
| почита | македонська |
| сzcić «шанувати; (ст.) читати» | польська |
| čьstiti «шанувати» | праслов’янська |
| чтить «шанувати, поважати» | російська |
| čàstiti «тс.; частувати» | сербохорватська |
| ctit' «шанувати» | словацька |
| častíti «шанувати» | словенська |
| чьстити «тс.» | старослов’янська |
| ctíti | чеська |
| čstíti «шанувати; частувати, приймати гостя» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України