ЧРЕСЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
чересла́ «поперек, крижі» (мн.)
псл. *čerslo «перегородка»;
споріднене з *čerslo «ніж плуга, леміш»;
далі зіставляється з псл. *čerz-, укр. через (Skok I 338; Bern. I 148; Brückner 583), з лит. kirkšnìs «кульшовий суглоб», лтс. cirksnis «тс.» (Mikkola Usl. Gr. I 94; Mühl.–Endz. I 385);
спорідненість з гот. haírþra (мн.) «нутрощі, серце», двн. hёrdar «нутрощі» (Mikl. EW 34; Matzenauer LF 7, 36), з дісл. herðr «плече» (Schmidt у Фасмера) сумнівна;
р. [че́ресла], чре́сла (з цсл.) «тс.», др. чересла «поперек», п. ст. trzosła (мн.) «стегна, пах», ч. třísla «пах», слц. črieslo «тс.», болг. чресла́ «крижі; пах», сх. ст. čresla «бедра, стегна», слн. [čreslo] «перегородка в горісі», стсл. чрѣсла «поперек; стегна»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чресла́ «крижі; пах» | болгарська |
| haírþra «нутрощі, серце» (мн.) | готська |
| hёrdar «нутрощі» | давньоверхньонімецька |
| herðr «плече» | давньоісландська |
| чересла «поперек» | давньоруська |
| cirksnis «тс.» | латиська |
| kirkšnìs «кульшовий суглоб» | литовська |
| trzosła «стегна, пах» (мн.) | польська |
| *čerslo «перегородка» | праслов’янська |
| *čerz- | праслов’янська |
| че́ресла | російська |
| črieslo «тс.» | словацька |
| čreslo «перегородка в горісі» | словенська |
| чрѣсла «поперек; стегна» | старослов’янська |
| через | українська |
| чре́сла «тс.» (з цсл.) | українська |
| třísla «пах» | чеська |
| *čerslo «ніж плуга, леміш» | ? |
| trzosła «стегна, пах» (мн.) | ? |
| čresla «бедра, стегна» | ? |
| čresla «бедра, стегна» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України