ЧОТИРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

спроба розглядати ь у слов’ян. cьtyre (пор. західнослов. і слн. форми) як рефлекс редукованого голосного індоєвропейського кореня (Fortunatov KZ 36, 35; Iljnskij AfSlPh 34, 5) викликає сумнів, оскільки ця форма виникла внаслідок чергування е : ь (пор. слов’ян. cьso/ceso, укр. що);

існує думка (Machek ESJČ 107; Erhart Sborník FFBrU 14, 23) про зв’язок із псл. četa «пара»;

споріднене з лит. keturì (чол. р.), kẽturios (жін. р.), лтс. četri, ст. cettre «тс.», прус. kettwirts «четвертий», лат. quattuor «чотири», дірл. cethir, гот. fidwōr, двн. fior, свн. нвн. vier, дангл. fēower, дфриз. fiūwer, англ. four, шв. fyra, норв. fire, дісл. fjōrir, гр. τέττᾰρες, τέσσαρες, гомер. πέσυρες, алб. kátër, вірм. č̣ork‘, осет. kutru- «свідок (*четверта (особа) після судді, позивача і відповідача)», тох. А štwar, тох. B ś(t)wer, ś(t)wār(a), ав. čaϑwārō (род. в. від čaturąm), дінд. catvā́raḥ (зн. в. catúraḥ, catvā́ri с. р.);

псл. četyre (чол. р.), četyri (жін., с. р.), [čьtyre (чол. р.)], [čьtyri (жін., с. р.)];

р. четы́ре «чотири», бр. чаты́ры, др. четыре, четыри, чотыри, п. cztery, ч. čtyři, слц. štyri, štyria, вл. štyri, styrjo, нл. styri, styrjo, ст. ctyri, полаб. citěr, болг. че́тири, м. четири, схв. чѐтири, слн. štíri, štírje, [četíri, četírje] «тс.», стсл. чєтырє (чол. р.), чєтыри (жін. р.);

запозичено з італійської або іспанської мови за посередництвом французької;

фр. escadre «ескадра, флот» (ст. escoadre, scouadre) походить від іт. squadra «чотирикутний бойовий порядок; загін, відділення» або ісп. escuadra «тс.»;

ці форми продовжують пізнє нар.-лат. *exquadra «чотирикутник (війська)», утворене з префікса ex- «з-, від-» і основи іменника quadrum «чотирикутник, квадрат», спорідненого з псл. četyre, укр. чо́тири;

на відміну від форми ескадро́н, яка прийшла з італійської мови через французьку (фр. escadron), шкадро́н походить безпосередньо від іт. squadrone «ескадрон» (букв. «великий чотирикутник війська»), що є збільшувальною формою від іт. squadra;

похідне ескадрилья запозичено через французьке посередництво (фр. escadrille) з іспанської мови (ісп. escuadrilla);

запозичення з новогрецької мови;

нгр. σαραντάρι «сороковий день» виникло з гр. τεσσαράϰοντα (› нгр. σαράντα) «сорок», утвореного з основ τέσσαρες «чотири», спорідненого з дінд. catúraḥ, псл. četyre, укр. чотири, і -ϰοντα (‹ *ϰωντα ‹ *(d)k῀ō˘mt-), пов’язаного з δέϰα «десять», спорідненим з псл. desętь, укр. де́сять;

болг. саранда́р «молитва за померлого на 40-й день; щоденна молитва за померлого до 40 днів», м. сарандар «молитва за померлого до 40 днів»;

фр. pas de quatre «тс.», букв. «крок чотирьох», складається з компонентів pas «крок» і quatre «чотири», що походить від лат. quattuor, спорідненого з дінд. catvā́raḥ, catvā́ri, псл. četyre, укр. чоти́ри;

запозичення з французької мови;

р. падека́тр, бр. падэка́тр, болг. па де ка́тър;

п. kwadra «фаза місяця; (ст.) чверть; квадрат; належний порядок» виводиться з двох джерел: іт. quadra «чверть кола, круга; спосіб, манера», що походить з латинської мови, і лат. quadra «квадрат; чотирикутний шматок», повʼязаного з quadrus «чотирикутний», похідним від quattuor «чотири», спорідненого з псл. četyre, укр. чоти́ри;

запозичення з польської мови;

р. [ква́дра] «фаза місяця», бр. ква́дра «тс.», ч. заст. kvádra «чверть»;

через посередництво польської мови запозичено з латинської;

лат. quārta «четверта частина, чверть» (від quārtus «четвертий») повʼязане з quattuor «чотири», спорідненим з псл. četyre, укр. чоти́ри;

р. бр. болг. ква́рта, п. kwarta, слц. kvart (міра), схв. квȃрта «тс.»;

перс. čārtāq «висока виступна частина будинку, портик, балкон», утворене зі слів čār «чотири», спорідненого з псл. četyre, укр. чоти́ри, і tāq «колона, стовп»;

запозичене з перської мови через тюркське посередництво;

р. болг. (заст., книжн.) черто́г, схв. ст. чртог, чртаг «тс.», стсл. чрътогъ «кімната; спальня»;

псл. četyre desęte;

складений числівник, утворений з числівника četyre «чотири», укр. чоти́ри і форми наз. в. мн. числівника desętь «десять», укр. де́сять;

словосполучення лексикалізувалося в окремих слов’янських мовах, при цьому другий компонент desętь у деяких мовах перетворився на суфікс, пор. ч. čtyřicet, вл. štyrceći, м. четириесет (подібна модель у лит. kẽturiasdešimt «сорок (чотири десят(к)и», гот. fidwortigjus «тс.» і т. ін.);

в українській літературній мові вживане со́рок;

р. ст. чыты́редесять, др. четыредесяте, четыридесяти, п. czterdzieści, ст. cztyr(y) dzieści, ч. čtyřicet, слц. štyridsat’, вл. štyrceći, štyrcećo, нл. styriźasća, styŕźasća, ст. ctyriźеsće, полаб. citěrdiśǫ̇t, болг. чети́ридесет, м. четириесет, схв. четрдѐсēт, слн. štírideset, стсл. чєтыри дєсѧти «тс.»;