ЧОТАР — ЕТИМОЛОГІЯ
че́та́ «загін; взвод»
псл. četa, форма жін. р. до četъ «число; парне число», похідне від псл. čisti/čitati (čьtǫ) «лічити, рахувати»;
суто слов’янське утворення, однак, традиційно зіставляється з лат. caterva «натовп, загін», ірл. cethern «тс.», умбр. kateramu (Фасмер IV 351; Черных II 386–387; Sł. prasł. II 178–179; Machek ESJČ 101; Skok I 314–315; Bezlaj ESSJ I 80; Bezzenberger BB 16, 240; Bern. I 152–153; Stokes 76; Kretschmer KZ 31, 378–379; Ernout–Mеillet I 188);
ще сумнівніша спроба зближення з др. укр. кото́ра «чвара, розбрат» (Vaillant RÅS 19, 106);
потребує глибшої аргументації (Lamprecht Sborník FFBrU III 7) відокремлення від решти слов’янських відповідників р. чета́ «пара», чёт(ный) «парне число», слц. cet «тс.» як слів, що постали під фіно-угорським впливом, пор. уг. kettő (két) «два»;
р. че́та́ «загін; пара; рівня», бр. [чата́] «частка; пара, рівня», др. чета «загін, громада, юрба, полчище; спільники», ч. četa «взвод; бригада» (запозичення з схв. мови), болг. че́та «загін», м. чета «загін; рота», схв. че̏та «загін, військо», слн. čéta «загін; група бандитів», цсл. чeта «фаланга, колона», стсл. съчeтати «поєднувати, сполучати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
почет
при́че́т
«церковні служителі (священик, диякон і ін.)»
приче́тен
приче́тний
приче́тник
«молодий член церковного причету»
приче́тність
причт
«тс.»
чета́р
«лейтенант»
че́тник
«член чети»
чота́
«взвод»
чота́р
«взводний; лейтенант»
(іст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чата́ «частка; пара, рівня» | білоруська |
| че́та «загін» | болгарська |
| кото́ра «чвара, розбрат» | давньоруська |
| чета «загін, громада, юрба, полчище; спільники» | давньоруська |
| cethern «тс.» | ірландська |
| caterva «натовп, загін» | латинська |
| чета «загін; рота» | македонська |
| četa | праслов’янська |
| čisti/čitati «лічити, рахувати» (čьtǫ) | праслов’янська |
| до četъ «число; парне число» | російська |
| чета́ «пара» | російська |
| че́та́ «загін; пара; рівня» | російська |
| та «загін, військо» | сербохорватська |
| cet «тс.» | словацька |
| čéta «загін; група бандитів» | словенська |
| съчeтати «поєднувати, сполучати» | старослов’янська |
| kettő «два» (két) | угорська |
| кото́ра «чвара, розбрат» | українська |
| kateramu | умбрська |
| чeта «фаланга, колона» | церковнослов’янська |
| četa «взвод; бригада» (запозичення з схв. мови) | чеська |
| до četъ «число; парне число» | ? |
| чёт(ный) «парне число» | ? |
| kettő «два» (két) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України