ЧОЛОВІЧОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

Агафо́ник

через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. чоловіче і жіноче імена Ἀγαϑοόνίκος, Ἀγαϑονίκη утворені з основ прикметника ἀγαϑός «добрий, хороший» і іменника νίκη «перемога» чи дієслова νῑκάω «перемагаю»;
р. Агафо́ник, Агафо́ника, болг. Агато́ник, стсл. Агаөоnикъ, Агатоnикъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Агаөонікъ «бл(а)гопобѣдный» (1627)
Агафо́ника
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Агато́ник болгарська
чоловіче грецька
Агафо́ник російська
Агафо́ника українська
ἀγαϑός «добрий, хороший» ?
νίκη «перемога» ?
νῑκάω «перемагаю» ?
Агаөоnикъ ?

чолові́к «особа чоловічої статі; одружений чоловік стосовно своєї дружини; людина; [cелянин; (про вовків) штука]»

виведення ч(е)ловекъ з початкового словекъ (похідного від словити) «той, що говорить, має дар слова» (Микуцкий ИОРЯС 20/4, 364–365) або з енклітики неозначено-особових займенників типу ч. -kolivěk, п. kolwiek (наприклад, заст. ч. kdokolivěk «будь-хто», п. ktokolwiek «тс.») (Мартынов Сб. Аванесову 185–192);
розгляд слова як одноосновного čelov-ěk «член племені» (Otrębski LP 7, 1959, 296–297);
пояснення -věkъ як «сила» (Brückner 79);
з čelo «чоло, лоб» + věkъ «сила», тобто «той, що має силу в лобі» (Šuman AfSlPh 30, 295);
пов’язання čelo- з двн. helid «чоловік, боєць, герой», гр. ϰέλωρ «син, нащадок» (Brugmann IF 19 (1906), 213);
брак точних слов’янських відповідників обом компонентам викликав появу інших, більш сумнівних припущень: тлумачення čelo- як «чоло ( підвищення)» (Критенко Вступ 527; КЭСРЯ 489);
праслов’янський новотвір, що не має відповідників в інших індоєвропейських мовах;
первісне значення слова – «той, що належить до роду, родини» або «чоловічий член роду» (Zimmer AfSlPh II 346–348; Bern. І 140–141; Moszyński JP 33, 352–354);
за останньою гіпотезою, це складне слово čelo-věkъ, перша частина якого пов’язується з псл. čel’adь «група людей», а друга з лит. vaĩkas «дитя; син», прус. waix «слуга, наймит»;
загальноприйнятої етимології не має;
псл. čelověkъ/čьlo-věkъ «людина; чоловік; одружений чоловік; слуга»;
р. челове́к «людина», бр. чалаве́к «людина; одружений чоловік», др. чоловѣкъ, чєловѣкъ, чловѣкъ, п. człowiek, ч. člověk, слц. človek, вл. čłowjek «тс.», нл. čłowjek «людина; одружений чоловік; чоловік», полаб. clåvǝk «людина», болг. чове́к «людина; чоловік, мужчина», м. човек, схв. чо̀век «тс.», слн. člîvеk, стсл. чловѣкъ «людина; слуга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вщина «спадщина від чоловіка (?)» (у прикладі чоловікуо͡вщину адбирають)] ЛПол
надчолові́к «надлюдина»
нечолові́к «нелюд»
нечолові́чий «нелюдський»
чолов'я́га
чолові́цтво
чолові́цький
чолові́чество «людство»
чолові́чий
чолові́чина
чоловічи́ско (збільш. форми від чоловік)
чолові́чисько «чоловічище»
чолові́чити «олюднювати, персоніфікувати»
чолові́чище
чолові́чний «людяний»
чолові́чник «середній простір у церкві (де звичайно стоять чоловіки)»
чолові́чок «зіниця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чалаве́к «людина; одружений чоловік» білоруська
чове́к «людина; чоловік, мужчина» болгарська
čłowjek «тс.» верхньолужицька
ϰέλωρ «син, нащадок» грецька
helid «чоловік, боєць, герой» давньоверхньонімецька
чоловѣкъ давньоруська
vaĩkas «дитя; син» литовська
човек македонська
čłowjek «людина; одружений чоловік; чоловік» нижньолужицька
clåvǝk «людина» полабська
kolwiek (наприклад, заст. ч. kdokolivěk «будь-хто», п. ktokolwiek «тс.»)(Мартынов Сб. Аванесову 185--192) польська
człowiek польська
čel'adь «група людей» праслов’янська
čelověkъ/čьlo-věkъ «людина; чоловік; одружений чоловік; слуга» праслов’янська
waix «слуга, наймит» прусська
челове́к «людина» російська
чо̀век «тс.» сербохорватська
človek словацька
člîvеk словенська
чловѣкъ «людина; слуга» старослов’янська
чєловѣкъ українська
чловѣкъ українська
-kolivěk чеська
člověk чеська
ч(е)ловекъ з початкового словекъ «той, що говорить, має дар слова» (похідного від словити)(Микуцкий ИОРЯС 20/4, 364--365) ?
čelov-ěk «член племені» ?
як «сила» ?
čelo «чоло, лоб» ?
věkъ «сила» ?
тобто «той, що має силу в лобі» ?
čelo- ?
як «чоло ( підвищення)» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України