ЧОКАН — ЕТИМОЛОГІЯ
чека́н «вид старовинної зброї; знаряддя для карбування; кирка, мотика»
псл. čakanъ/čekanъ;
давнє запозичення з тюркських мов, пор. чаг. čakan «бойова сокира», пов’язане з тур. çakmak «бити, карбувати»;
менш вірогідне пов’язання (WZKM 34, 219; Fick I 22) з ав. čakuš- «кидальний молот, кидальна сокира», перс. čakuš «молоток»;
думка (Mikl. TEl I 274) про безпосередній зв’язок із тур. çekiç «молоток» безпідставна;
р. болг. чека́н «вид старовинної зброї; кирка, мотика; знаряддя для карбування», бр. чака́н «тс.», др. чеканъ «кирка, сокира», п. czekan «бойовий молот; кирка», czakan «тс.», ч. čakan, čekan «вид зброї (топір на довгому держалні)», слц. [čakan] «довга загнута палиця», м. чекан «молоток; палиця», схв. ча̀канац «молоток відбивати косу», слн. čekàn «бойовий молот; ікло кабана»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чека́ни́ти
чека́нка
чека́нний
чека́нник
чеканъ
чока́н
«кирка, мотика»
чука́н
«кирка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čakuš- «кидальний молот, кидальна сокира» | авестійська |
| чака́н «тс.» | білоруська |
| чека́н «вид старовинної зброї; кирка, мотика; знаряддя для карбування» | болгарська |
| чеканъ «кирка, сокира» | давньоруська |
| чекан «молоток; палиця» | македонська |
| čakuš «молоток» | перська |
| czekan «бойовий молот; кирка»«тс.» | польська |
| czakan «бойовий молот; кирка»«тс.» | польська |
| čakanъ/čekanъ | праслов’янська |
| чека́н «вид старовинної зброї; кирка, мотика; знаряддя для карбування» | російська |
| ча̀канац «молоток відбивати косу» | сербохорватська |
| čakan «довга загнута палиця» | словацька |
| čekàn «бойовий молот; ікло кабана» | словенська |
| çakmak «бити, карбувати» | турецька |
| çekiç «молоток» | турецька |
| čakan «бойова сокира» | чагатайська |
| čakan «вид зброї (топір на довгому держалні)» | чеська |
| čekan «вид зброї (топір на довгому держалні)» | чеська |
| čakan «бойова сокира» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України