ЧОВПТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
човпти́ «іти, важко переступаючи ногами; плентатися; бити; повторювати, вивчаючи щось напам’ять; багато читати; [розуміти Нед]» (розм.)
«повторювати те саме» Бі], [човпі́ти] «безперервно говорити; комусь щось навіювати, доводити» Нед, [човпсти́] «важко, незграбно ходити» Нед, розчо́впати (розм.) «зрозуміти; [пояснити Нед]»;
псл. *čьl̥pti «плести», звідки пізніше «плестися (плентатися)» і «плести (базікати)»;
споріднене з лит. kìlpoti «робити петлі; заплутуватися», лтс. cilˆpuôt «робити петлі; плести гачком», лит. kìlpa «петля»;
припущення (Bern. І 167; Sł. prasł. ІІ 222) про зв’язок з дінд. kálpate «удається, пасує, дістається» (‹іє. *skelp- «різати, розколювати») за аналогією до лат. scio «знаю» – дінд. chyáti «відрізає» менш імовірне;
бр. чаўпці́ «говорити нісенітницю; говорити те саме, товкти», чаўпці́ся «маритися, увижатися, не виходити з голови», слц. [čulpat’ sа] «плентатися, невпевнено ходити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чо́впи́ти
«сушити голову»
(у виразі чо́впи́ти го́лову)
човпти́ся
«возитися»
(розм.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чаўпці́ «говорити нісенітницю; говорити те саме, товкти» | білоруська |
| kálpate «удається, пасує, дістається» (‹іє. *skelp- «різати, розколювати») | давньоіндійська |
| chyáti «відрізає» | давньоіндійська |
| scio «знаю» | латинська |
| cilˆpuôt «робити петлі; плести гачком» | латиська |
| kìlpoti «робити петлі; заплутуватися» | литовська |
| kìlpa «петля» | литовська |
| *č «плести» | праслов’янська |
| čulpat' sа «плентатися, невпевнено ходити» | словацька |
| чаўпці́ся «маритися, увижатися, не виходити з голови» | українська |
| пізніше «плестися (плентатися)» | ? |
| і «плести (базікати)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України