ЧОВНЯРАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
чо́ве́н «невелике, переважно веслове судно»
псл. *čьl̥nъ ( *kьlnъ);
споріднене з лит. kélmas «стовбур дерева», лтс. ce̦lˆms «тс.», двн. scalm «корабель», дісл. kjîll, skalpr «тс.», снн. holm «поперечна балка», дангл. helma «рукоятка рульового весла», гр. σϰαλμός «кілок для весла»;
іє. *kilno-s;
далі пов’язується з коло́да ( іє. *(s)kÁel-/(s)kol- «рубати; довбати»);
первісне значення слова «видовбаний стовбур дерева»;
спроба пов’язати з клен (Черных Очерк 249; Соболевский Slavia 5, 445) викликає сумнів;
р. чёлн «човен», бр. чо́вен, др. челнъ, чьлнъ, члънъ, челонъ «човен; кубок у вигляді човна», п. czîłno «човен», ст. czîłn, ч. člun, слц. čln, вл. čołm, нл. cołn, полаб. cåu̯n ( *čl̥’nъ), болг. [чльнъ], [члун], м. чолн, [чун], схв. чуˇн, слн. čôln, цсл. члънъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чове́нний
чове́нник
«весляр, човняр»
чове́нце
човн
«човен»
човна́р
«майстер, що виготовляє човни»
чо́вник
«вид орнаменту у вишивці; вид писанки»
човникова́тий
(у вигляді човна)
човнико́вий
човно́
«човен»
човнови́й
човно́к
«човник»
човня́р
чо́ник
чо́нок
«ткацький човник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чо́вен | білоруська |
| чльнъ | болгарська |
| čołm | верхньолужицька |
| σϰαλμός «кілок для весла» | грецька |
| helma «рукоятка рульового весла» | давньоанглійська |
| scalm «корабель» | давньоверхньонімецька |
| kjîll | давньоісландська |
| челнъ | давньоруська |
| *kilno-s | індоєвропейська |
| ce̦lˆms «тс.» | латиська |
| kélmas «стовбур дерева» | литовська |
| чолн | македонська |
| cołn | нижньолужицька |
| cåu̯n ( *čl̥’nъ) | полабська |
| czîłno «човен» | польська |
| *č ( *kьlnъ) | праслов’янська |
| чёлн «човен» | російська |
| чу | сербохорватська |
| holm «поперечна балка» | середньонижньонімецька |
| čln | словацька |
| čôln | словенська |
| чьлнъ | українська |
| члънъ | українська |
| челонъ «човен; кубок у вигляді човна» | українська |
| члун | українська |
| чун | українська |
| члънъ «тс.» | церковнослов’янська |
| člun | чеська |
| skalpr «тс.» | ? |
| коло́да «рубати; довбати» ( іє. *(s)kÁel-/(s)kol- | ? |
| слова «видовбаний стовбур дерева» | ? |
| клен | ? |
| czîłn | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України