ЧОВГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *č^ьl̥gati/ č^ьl̥kati «повзти, плестися, шкутильгати, невпевнено ходити»;

можливо, експресивного походження;

зіставляється з дангл. hylс «вигин», вірм. kełck‘ «лицемірство», ірл. celg «хитрощі» (Bern. I 166);

за умови варіантності суфіксальних розширювачів y *č^ьl̥-g- і *č^ьl̥-p можливий зв’язок із псл. *č^ьl̥pti, укр. човпти́ (ЭССЯ 4, 141);

п. czołgać się «повзти, плазувати», ст. [czołkać się] «тс.»;

неясне;

можливо, споріднене з ковганка, кульга́ти, чо́вгати і зводиться до псл. *k^ъlg-, *k^blg- з пейоративним суфіксом -g-;

Sławski I 124;

р. [клы́гать] «іти повільно, по-старечому; кульгати», [клы́ги] «ноги (голі, брудні, худі)», бр. [клы́гаць] «шкандибати»;