ЧИТКЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

чита́ти «сприймати писемну мову по буквах; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадати зміст чогось; повчати СУМ; [рахувати, лічити Нед]»

псл. čitati, ітеративна форма до čisti «читати»;
споріднене з лтс. šķìetu, šķist «думати», а також (з морфологічними відмінностями) з лит. skaitaũ, skaitóti «лічити, рахувати; читати», дінд. cétati «дотримується, мислить, пізнає, розуміє», ав. čikiϑvā˚ «той, що розмірковує»;
іє. *kĭtō, *kei̯t-tei/skitō, skei̯t-tei;
р. чита́ть «читати; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадувати зміст чогось; повчати; [вважати (за когось)]», бр. чыта́ць, др. чисти «рахувати; припускати; читати; шанувати; дотримуватися», чьсти, чести «тс.», п. czytać «читати; [рахувати, лічити]», ч. čítatі «читати; рахувати», čisti «читати; шанувати», слц. čítat’ «читати; рахувати», вл. čitać «читати», нл. cytaś «тс.», болг. чета́ «читаю; викладаю», почи́там «шаную», м. чита «читає», схв. чѝтати «читати», слн. čítati «тс.», стсл. чисти «лічити; рахувати; читати; шанувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́читаний «прочитаний; [зачитаний Г]»
ви́читати
ви́чити «повчання»
ви́читка
вичи́тування
зачита́ти
зчита́ти
зчи́тка
зчи́тувач
зчи́тувачка
начи́таний
начита́ти
нече́тний «нечіткий»
нечите́льний «нечіткий, нерозбірливий»
одчи́тувати «виявляти при читанні, вибирати»
пере́чит «?»
перечо́т «перелік Нед; (у виразі на перечо́т) у наявності Нед»
підчи́тувач
по́чет
почита́ти
почи́тувати
почти́вий
пошти́вий
чете́ць «читач»
чита́бельний
чита́ка «читець»
чита́лка «читальний зал»
чита́льник «читач; постійний відвідувач читальні»
чита́льня
чи́таний
чи́танка «книга для читання; читання»
чита́ння «читка; цикл доповідей, лекцій СУМ; [рахування Г]»
чита́тель
чита́тельство «читаюча публіка, читаючий світ»
чита́цький
чита́ч
чите́льник «читець, читач»
чите́ць «декламатор; [читач Г]»
чите́цький
читка
чи́тки́й «чіткий, розбірливий, зручний для читання»
читли́вий
читни́й «тс.»
чтець «тс.»
чти́тель «шанувальник»
чти́ти «шанувати, поважати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
čikiϑvā˚ «той, що розмірковує» авестійська
чыта́ць білоруська
чета́ «читаю; викладаю» болгарська
čitać «читати» верхньолужицька
cétati «дотримується, мислить, пізнає, розуміє» давньоіндійська
чисти «рахувати; припускати; читати; шанувати; дотримуватися» давньоруська
*kĭtō індоєвропейська
šķìetu латиська
skaitaũ литовська
чита «читає» македонська
cytaś «тс.» нижньолужицька
czytać «читати; [рахувати, лічити]» польська
čitati праслов’янська
чита́ть «читати; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадувати зміст чогось; повчати; [вважати (за когось)]» російська
чѝтати «читати» сербохорватська
čítat' «читати; рахувати» словацька
čítati «тс.» словенська
чисти «лічити; рахувати; читати; шанувати» старослов’янська
чьсти українська
чести «тс.» українська
почи́там «шаную» українська
čítatі «читати; рахувати»«читати; шанувати» чеська
čisti «читати; рахувати»«читати; шанувати» чеська
čisti «читати» ?
šķist «думати» ?
skaitóti «лічити, рахувати; читати» ?
*kei̯t-tei/skitō ?
skei̯t-tei ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України