ЧИТАВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
чи́та́вий «великий; порядний; добрий Г, Нед; сильний, здоровий; цілий, непошкоджений; розумний; спритний; докладний; точний; (у виразі чи́тава вісь) корінна вісь Нед»
псл. čitavъ(jь) «цілий, непошкоджений»;
утворене від čitъ «тс.», що зіставляється з лит. kíetas «твердий, жорсткий; тупий; крутий», лтс. ciêts «твердий, жорсткий»;
припущення про зв’язок із псл. čіsti «рахувати, цінувати» (Младенов 686; Mikl. EW 38) менш вірогідне;
р. [чи́тий] «твердий», болг. м. чи́тав «цілий, непошкоджений», схв. чи̏тав, чи̏т «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чи́тав «цілий, непошкоджений» | болгарська |
| ciêts «твердий, жорсткий» | латиська |
| kíetas «твердий, жорсткий; тупий; крутий» | литовська |
| чи́тав «цілий, непошкоджений» | македонська |
| čitavъ(jь) «цілий, непошкоджений» | праслов’янська |
| čіsti «рахувати, цінувати» | праслов’янська |
| чи́тий «твердий» | російська |
| тав | сербохорватська |
| т «тс.» | українська |
| čitъ «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України