ЧИСТОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

«[дощечка, якою б’ють прядиво, очищуючи від костриці]», підчи́стка, пречи́стий, [пречи́сник] «свято Нед; свято 16 серпня Нерукотворного Образа Пі», [прочи́сни́й, прочища́льний] «який прочищує» Куз, [про́чистка] «очищення; очищена лопатою доріжка; просіка», [прочи́стник] (бот.) «льонок, Linum carathicum L.» Нед, [счи́стини, счи́стисько] «послід» Нед;

псл. čistъ «чистий» «проціджений»;

утворене як пас. дієприкметник мин. ч. від не збереженого в слов’янських мовах дієслова *čidjǫ «очищую», čisti «очищувати», що пов’язане з cěstiti «чистити», cěditi «цідити», укр. ціди́ти і споріднене з лит. skóstas «рідкий», лтс. šķîsts «тс.», šķīsts «чистий», прус. skijstan «тс.», а також з лит. skíesti «розріджувати, розділяти», лат. scindō «розділяю», гр. σχίζω «тс.», дінд. chinátti «розділяє»;

іє. (s)kē˘i-d- «тяти, відтинати, відділяти, відокремлювати»;

р. чи́стый «чистий», бр. чы́сты «тс.», др. чистыи «чистий; відкритий; рідкий, без заростей (про ліс); вільний від обов’язків; повний; ясний; прямий; непорочний; праведний; святий; викінчений; священий», п. czysty, ч. слц. čistó «чистий», вл. čisty «тс.; саморідний; незайманий», нл. cysty, полаб. cai̯stě, болг. м. чист, схв. чст, слн. číst, стсл. чистъ «тс.»;

усі ці форми пов’язані з лат. secāre «зрізувати, стригти, розколювати, обрубувати», псл. *sěkti «рубати, різати, сікти», укр. сі́кти́ (Boisacq 932);

сюди ж належать лат. scindēre «різати, розколювати, розсікати, розтинати», гр. σχίζειν «тс., рвати, роздирати», гот. skaidan «ділити, відокремлювати», псл. cěditi «проціджувати», čistú «чистий», укр. ціди́ти, чи́стий (Jóhannesson 17, 818, 823; Klein 1397, 1433);

запозичення з французької мови;

фр. plébiscite «тс.» походить від лат. plēbiscītum «плебісцит, народне голосування», що є результатом злиття виразу plēbis (plebei) scītum, букв. «народне рішення», який складається з іменників plēbis, род. в. від plēbs «народ» і scītum «визначення, постанова, рішення», очевидно, утвореного від scīscеre «пізнавати, вивідувати; висловлюватися, схвалювати, приймати; визначати», пов’язаного із scīre «знати, вирішувати», спорідненим з дінд. chyáti «обрізує, відрізує», ав. sya-, sā- «забороняти, перешкоджати», frasānǝm «руйнування, спустошення», сірл. scīan «ніж», кімр. уsgїen «тс.», гр. σχάω (‹ *skhǝi̯ō) «розсікаю, розтинаю», σχάζω (‹ *skhǝdi̯ō) «тс.», дісл. skeggja «сокира», skeina «легко поранити», двн. skēri «тонкий, гострий (у розшукуванні, пізнанні тощо)», дангл. scīran «розрізняти, розпізнавати», можливо, також псл. cěva, cěvъ, укр. ці́вка (Jóhannesson 813);

р. болг. плебисци́т, бр. плебісцы́т, п. plebiscyt, ч. слц. вл. plebiscit, м. плебисцит, схв. плебѝсцūт, слн. plebiscít;

назва мотивується цілющими властивостями відповідних рослин: вважається, що вони очищають організм людини від хвороб;

псл. čistьсь, похідне від čistъ(jь) «чистий», укр. чи́стий;

коноплі дикі, Stachys recta L.] Mak»;

півники, Lathyrus vernus Bernh;

жабрій, Stachys L;

р. чисте́ц (бот.) «гравілат, Geum urbanum L., жабрій, Stachys L.» ССРЛЯ, Даль, [чи́стик] «розхідник, Sedum acre L.; льонок, Linaria vulgaris L.» Даль, бр. (бот.) чы́сцік «гравілат, Geum urbanum L.; жабрій, Stachys L.», п. czyściec (бот.) «жабрій, Stachys L.», ч. čistec «тс.», слц. čistec (бот.) «колосниця, Stachys palustris L.», вл. čisćica (бот.) «шебрушка, Calamintha Lam», нл. cysc (бот.) «осот, Cirsium oleraceum Scop.», схв. чистац (бот.) «буквиця аптечна, Betonica officinalis L.; чистець, жабрій, Stachys L.», слн. čist «тс.»;

утворення за допомогою суфікса -ищ(е) від чисти́ль(ний) «призначений для очищення», похідного від чи́стий;

можливо, виникло як калька слат. purgatorium «чистилище» з лат. purgo «чистити, очищати»;

р. болг. чисти́лище «чистилище», бр. чысце́ц, п. czyściec, ч. očistec, ст. čistec, слц. оčistеc, вл. čisć, нл. cysćidło, м. чистилиште, схв. чѝстилӣште, чѝстило «тс.»;

утворене з основ слів чи́стий і ті́ло;

назва зумовлена лікувальними властивостями рослини, яка застосовується проти шкіряних хвороб;

р. чистоте́л, бр. чыстаце́л;

назва пов’язана з тим, що птахи цього виду, чорні за кольором, мають яскраву білу пляму на крилі (влітку) і майже всю нижчу частину тіла білу (взимку), що справляє враження чистого птаха;

утворене від чи́стий;

р. чи́стик;

утворене від слова чи́стий;

назва пов’язана з тим, що комаха цього виду, схожа на скорпіона (її російська назва скорпио́н водяно́й), весь час перебуває у воді;

псл. cěditi;

припускається спорідненість з čistъ, стсл. чистъ, укр. чи́стий;

зіставляється з лит. skíesti «розріджувати, розводити», лтс. skaîdît «тс.», skaidrs «ясний, чистий», дісл. skíta «випорожнюватися», лат. scindo «розриваю», гр. σχίζω «тс.», дінд. chinátti «відрізує, відриває»;

р. цеди́ть, бр. цадзі́ць, др. цѣдитися «просочуватися», п. cedzić, ч. cediti, слц. cedit’, вл. cydźić, нл. cejźiś, болг. цедя́ «ціджу», м. цеди «(він) цідить», схв. це́дити, слн. cedíti, стсл. цѣдити;