ЧИРЯКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. čirъ «затвердіння; твердий опух», čir’akъ «чиряк»;

не зовсім ясне;

можливо, споріднене з гр. σϰίρρος або σϰĩρος «тс.», які не мають певної етимології (Frisk II 734; Boisacq 877);

підставу для цього зближення дають також форми з початковим šč-, можливо, первісні (пор. болг. щирей «чиряк», п. [szczyrawka] «тс.» і под.), що безпосередньо відповідають грецьким словам (Machek Slavia 26, 134);

існує припущення про походження слов’янського слова з первісного *ker- «різати» (Ильинский РФВ 70, 258–260);

подібність до тат. чаг. čir «чиряк», кирг. чири «гнити», тур. čirik «гній» (Gombocz RSl 7, 187) є, можливо, випадковою;

р. чи́рей «чиряк», [чиря́к], бр. [цыр] «гриб на дереві», п. czyrak «чиряк», ч. čir, болг. чи́рка, чир, м. чир, схв. чи̑р, [чи̑рjак], слн. čír, čirják, стсл. чиръ «тс.»;