ЧИРКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чи́рка «невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка; чирок-тріскунок, Anas querquedula L.» (орн.)
псл. čirъkъ (čirъka, čir’anъka);
утворення, що походить від звуконаслідувального вигуку čir!, пор. лит. čirìkas «цвіркун»;
р. чиро́к «чирок-тріскунок», [чи́рка] «тс.», бр. чыро́к «тс.», п. вл. cyranka «тс.», нл. cyrka «тс.», ч. čírka «тс.», [čírek] «тс.», ст. čierka «тс.», слц. [čirka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черенка
чере́нка
чир
чира́нка
«тс.; чирок-свистунок, Anas crecca L.»
чира́нка
«тс.»
чирачи́ця
чире́нка
чиреня
чи́рик
чири́нка
чири́нка
чири́чка
чири́чка
«маленький крижень, Anas boschаs L.»
чирі́ца
чирі́ца
чи́рка
чиро́к
чиро́нка
чиронок
чи́рочка
чиря́
чиря́
чиря́нка
«тс.»
чиря́нка
«самка чирка»
чіра́к
чіра́нка
чіре́ць
(самець)
чі́рік
чірі́ца
чірі́чка
чі́рка
чі́рка
«лісовий щеврик, Anthus trivialis L.»
чіро́к
чіручо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чыро́к «тс.» | білоруська |
| cyranka «тс.» | верхньолужицька |
| čirìkas «цвіркун» | литовська |
| cyrka «тс.» | нижньолужицька |
| cyranka «тс.» | польська |
| čirъkъ (čirъka, čir’anъka) | праслов’янська |
| чиро́к «чирок-тріскунок» | російська |
| čirka «тс.» | словацька |
| чи́рка «тс.» | українська |
| čírek «тс.» | українська |
| čírka «тс.» | чеська |
| čirìkas «цвіркун» | ? |
| čierka «тс.» | ? |
чиря́к «фурункул»
псл. čirъ «затвердіння; твердий опух», čir’akъ «чиряк»;
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з гр. σϰίρρος або σϰĩρος «тс.», які не мають певної етимології (Frisk II 734; Boisacq 877);
підставу для цього зближення дають також форми з початковим šč-, можливо, первісні (пор. болг. щирей «чиряк», п. [szczyrawka] «тс.» і под.), що безпосередньо відповідають грецьким словам (Machek Slavia 26, 134);
існує припущення про походження слов’янського слова з первісного *ker- «різати» (Ильинский РФВ 70, 258–260);
подібність до тат. чаг. čir «чиряк», кирг. чири «гнити», тур. čirik «гній» (Gombocz RSl 7, 187) є, можливо, випадковою;
р. чи́рей «чиряк», [чиря́к], бр. [цыр] «гриб на дереві», п. czyrak «чиряк», ч. čir, болг. чи́рка, чир, м. чир, схв. чи̑р, [чи̑рjак], слн. čír, čirják, стсл. чиръ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чирачи́ця
«тс.»
чи́рка
чирякува́тий
чиря́чка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыр «гриб на дереві» | білоруська |
| чи́рка | болгарська |
| σϰίρρος або σϰĩρος «тс.» | грецька |
| чири «гнити» | киргизька |
| чир | македонська |
| czyrak «чиряк» | польська |
| čirъ «затвердіння; твердий опух» | праслов’янська |
| чи́рей «чиряк» | російська |
| р | сербохорватська |
| čír | словенська |
| čirják | словенська |
| чиръ «тс.» | старослов’янська |
| čir «чиряк» | татарська |
| čirik «гній» | турецька |
| чиря́к | українська |
| чир | українська |
| рjак | українська |
| čir «чиряк» | чагатайська |
| čir | чеська |
| čir'akъ «чиряк» | ? |
| šč- | ? |
| *ker- «різати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України