ЧИРВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чи́рва «масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком»
очевидно, більш архаїчною формою є че́рва, яка виникла з *чьрвъ «червоний» (пор. др. чьрвь, червь «червона фарба; червона тканина»);
назва дана за кольором масті карт;
видозміна кореневого голосного в реєстровому слові, очевидно, пояснюється впливом слова черво́ний, у якому ненаголошене е нерідко наближається у вимові до и;
р. че́рва «чирва», бр. чы́рва, п. czerwień «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
че́рва
черво́вий
чирво́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чы́рва | білоруська |
| czerwień «тс.» | польська |
| че́рва «чирва» | російська |
| че́рва | ? |
| *чьрвъ «червоний» (пор. др. чьрвь, червь «червона фарба; червона тканина») | ? |
| черво́ний | ? |
черв «повзуча безхребетна тварина, хробак»
псл. *čr̥vь, утворення, що витіснило давніше *čr̥mь, збережене тільки в словах з переносним значенням або в похідних, зокрема, в псл. *čr̥mьnъ(jь) «червоний», укр. (поет.) черле́ний;
припускається, що v замість первісного m з’явився під впливом семантично й етимологічно спорідненого псл. *čr̥viti, де одне зі значень «кишіти (про черв’яків і мурашок)»;
спроби зіставити з лит. kìrvarpa «черв’як; червоточина» (‹ *kirv-varpa поряд з kirm̃varpa) (Bern. I 173), з реконструйованим лит. *skirvis, пор. лит. skirvina «біжить, як мурашка» (Specht 45), з лат. carvus «кривий» (Fick I 385–386) непереконливі;
р. червь, бр. чарвя́к, др. чьрвь (чол. р.) «черв’як», (жін. р.) «червона фарба, тканина», п. czerw, ч. слц. červ, вл. čerw, нл. cerw, полаб. carv lezącě «равлик», (букв.) «черв повзучий», болг. че́рвей, ст. черв, м. црв, схв. цр̑в, слн. čŕv, стсл. чрьвь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зачерви́вити
«завести черви»
зачервля́ти
«червити»
почерва́чений
«поточений черв’яками»
черв'я́к
черв'я́чий
черв'ячки́
«страва з гороху або гречки»
че́рва́
(зб.)
черва́к
«хробак; хвороба овець»
червакови́тий
«червивий»
червакува́тий
«червоподібний»
червачни́к
«листовійка»
(ент.)
че́рве́ць
«кошеніль; шовк, пофарбований кошеніллю; кров із дівочої пліви»
(ент., спец.)
черви́вий
черви́віти
черви́на
«черв’ячок»
че́рвити
«плодити черву»
че́рви́ця
«шашіль»
черви́шник
«місце, де є черви»
че́рвіти
«хворіти»
червце́вий
«кошенільний; яскраво-червоний»
червча́тий
«пофарбований кошеніллю, яскраво-червоний; шовковий»
червча́тка
«шовкова плахта»
че́рвчик
«червець»
червчи́стий
«червцевий»
червь
«тс.»
че́ре́ць
«тс.»
чери́ти
«тс.»
черцьо́вий
«червчатий»
черч
«кошеніль»
че́рча
черча́тий
«тс.»
черча́тка
«тс.»
черче́стий
«багряний»
че́рчеть
«тс.»
че́рчик
«тс.»
черчиковий
«червоний»
черчи́стий
«тс.»
черчу́к
«червець»
чи́рва́
«тс.»
чирь
«черва»
чірівни́й
«червивий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чарвя́к | білоруська |
| че́рвей | болгарська |
| čerw | верхньолужицька |
| чьрвь «черв’як»«червона фарба, тканина» (чол. р.)(жін. р.) | давньоруська |
| carvus «кривий» | латинська |
| kìrvarpa «черв’як; червоточина» (‹ *kirv-varpa поряд з kirm̃varpa) | литовська |
| *skirvis | литовська |
| skirvina «біжить, як мурашка» | литовська |
| црв | македонська |
| cerw | нижньолужицька |
| carv lezącě «равлик»«черв повзучий» (букв.) | полабська |
| czerw | польська |
| *čr̥vь | праслов’янська |
| *čr̥mьnъ(jь) «червоний» | праслов’янська |
| *čr̥viti | праслов’янська |
| червь | російська |
| в | сербохорватська |
| červ | словацька |
| čŕv | словенська |
| чрьвь | старослов’янська |
| červ | чеська |
| *čr̥mь | ? |
| значень «кишіти (про черв’яків і мурашок)» | ? |
| skirvina «біжить, як мурашка» | ? |
| черв | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України