ЧИНОВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
чи́ни «місце, де перехрещуються нитки основи; кілочки у снувалки»
псл. činъ;
лексико-семантичне утворення, пов’язане з псл. činiti, укр. чини́ти, з первісним значенням «лад, порядок, упоряджування»;
пор. болг. [чи́нем] «перехрещую нитки при снуванні навколо кілочків», [чино́свам] «поправляю; латаю; намічаю», схв. [чи̏нкати] «витягати пасмо з клаптя»;
іє. *(s)kei̯-n-, похідне з суф. -n- від іє. *(s)kei̯- «розщеплювати, розколювати»;
споріднене з псл. činъ і cěnъ, р. [це́ны] «пасма в нитках»;
далі зіставляється з лит. skiemuõ, мн. skiẽmenys «ціни в ткацькому верстаті», лтс. šķiemenis «ціни» (балт. *skai̯men-, похідне від того самого індоєвропейського кореня з суфіксом -men-);
припущення про походження з свн. schin «тоненька дощечка у ткацькому верстаті, яка служить для розпрямлення основи», нвн. Schiene «рейка» (Machek ESJČ 103) викликає сумнів;
р. [цен] «кожний з двох рядів основи, які утворюють у ткацькому стані зів», бр. [цыны́] «дощечки, що розділяють основу», др. чинъ «нитка пряжі, тканини», п. czyny «дощечки в кросні ткацького верстата», ч. činek «(у ткацькому верстаті) жердина, на якій закріплюються нитки», слц. činy «(у ткацькому верстаті) дощечки, які кладуть до основи, щоб пряжа не сплуталась», болг. [чин] «один з трьох кілочків, забитих у землю для сукання пряжі», схв. чини «(у ткацькому верстаті) зів між дощечками, що відділяють бердо від навою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́новат(н)а ли́ства
«частина снувалки, за допомогою якої робляться чини»
чинова́т(н)ий
чи́новат(н)ий
чинова́т(н)ий мі́ток
«міток (міра ниток), у якому одне пасмо має 30 ниток замість 60»
чи́новате полотно́
«полотно, під час ткання якого нитки основи в чинах перехрещуються не пара з парою, а кожні три з одною»
чи́новатий
чинова́тина
«чиновате полотно»
чи́новатною
«спосіб ткання»
чинова́ть
«тс.; міток (міра ниток), у якому одне пасмо з 30 ниток замість 60»
чіни
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыны́ «дощечки, що розділяють основу» | білоруська |
| чи́нем «перехрещую нитки при снуванні навколо кілочків» | болгарська |
| чин «один з трьох кілочків, забитих у землю для сукання пряжі» | болгарська |
| чинъ «нитка пряжі, тканини» | давньоруська |
| *(s)kei̯-n- | індоєвропейська |
| *(s)kei̯- «розщеплювати, розколювати» | індоєвропейська |
| šķiemenis «ціни» (балт. *skai̯men-, похідне від того самого індоєвропейського кореня з суфіксом -men-) | латиська |
| skiemuõ | литовська |
| Schiene «рейка» | нововерхньонімецька |
| czyny «дощечки в кросні ткацького верстата» | польська |
| činъ | праслов’янська |
| činiti | праслов’янська |
| činъ | праслов’янська |
| це́ны «пасма в нитках» | російська |
| цен «кожний з двох рядів основи, які утворюють у ткацькому стані зів» | російська |
| чи̏нкати «витягати пасмо з клаптя» | сербохорватська |
| чини «(у ткацькому верстаті) зів між дощечками, що відділяють бердо від навою» | сербохорватська |
| schin «тоненька дощечка у ткацькому верстаті, яка служить для розпрямлення основи» | середньоверхньнімецька |
| činy «(у ткацькому верстаті) дощечки, які кладуть до основи, щоб пряжа не сплуталась» | словацька |
| чини́ти | українська |
| činek «(у ткацькому верстаті) жердина, на якій закріплюються нитки» | чеська |
| значенням «лад, порядок, упоряджування» | ? |
| чи́нем «перехрещую нитки при снуванні навколо кілочків» | ? |
| чино́свам «поправляю; латаю; намічаю» | ? |
| -n- | ? |
| skiẽmenys «ціни в ткацькому верстаті» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України