ЧИНЕННИК — ЕТИМОЛОГІЯ
чине́нник «стовпова дорога Г; брукована чи шосейна дорога ДзАтл. II 212»
очевидно, віддієслівне утворення від чини́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чини́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України