ЧИКАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чи́кало «чапавка, вид рибальського знаряддя: невелика мережа, кінці якої прикріплені до двох обручів, зв’язаних угорі, де рибалка тримає їх у руці, зачерпуючи мережею воду»
неясне;
чикала́ «берегова трава»
неясне;
чи́кати «цвірінькати, стрекотати»
чергуванням голосних пов’язане з формами, утвореними від псл. *čьk- (типу п. czkać «ікати», р. [прочкну́ть] «проткнути»);
звуконаслідувальне слово, похідне від вигуку čikъ;
псл. čіkati;
р. [чи́кать] «бити, вдаряти; ударяти в м’яч палицею (у грі в чиж); видавати звук, подібний до легкого тріску», бр. чы́каць «різати», п. [сzykać] «стукати (про годинник)», ч. čikati «скоса дивитися», вл. čikać «лоскотати», болг. [чи́кам] «копаю вперше (тютюн); ударяю когось і в такий спосіб усуваю з гри», схв. чи̏кати «видавати звук «чик» (напр., про косу)», чѝкати «жувати тютюн», слн. číkati «жувати тютюн; плювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чикота́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чы́каць «різати» | білоруська |
| чи́кам «копаю вперше (тютюн); ударяю когось і в такий спосіб усуваю з гри» | болгарська |
| čikać «лоскотати» | верхньолужицька |
| сzykać «стукати (про годинник)» | польська |
| *čьk- (типу п. czkać «ікати», р. [прочкну́ть] «проткнути») | праслов’янська |
| čіkati | праслов’янська |
| чи́кать «бити, вдаряти; ударяти в м’яч палицею (у грі в чиж); видавати звук, подібний до легкого тріску» | російська |
| кати «видавати звук «чик» (напр., про косу)» | сербохорватська |
| číkati «жувати тютюн; плювати» | словенська |
| чѝкати «жувати тютюн» | українська |
| čikati «скоса дивитися» | чеська |
чик «про короткі уривчасті звуки» (виг.)
псл. čikъ;
звуконаслідувальний вигук на позначення коротких рівномірних звуків (напр., при стуканні, різанні), пор. близькі за значенням лит. čìk «про крик дятла», р. чикчири́к «про цвірінькання горобця», болг. чи́к-чири́к «вигук, що передає спів птахів», м. чик-чирик, схв. čik-čirik «тс.»;
р. чик «про удар, швидке розрізання», бр. чык «тс.», п. [сzyk] «про короткі уривчасті звуки (стукіт годинника, спів птаха, зломлення чогось)», схв. чик «про голос переляканого королька»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́ка
«ножик; усе гостре»
(дит.)
чи́кати
«різати ножем, ножицями»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чык «тс.» | білоруська |
| чи́к-чири́к «вигук, що передає спів птахів» | болгарська |
| čìk «про крик дятла» | литовська |
| чик-чирик | македонська |
| сzyk «про короткі уривчасті звуки (стукіт годинника, спів птаха, зломлення чогось)» | польська |
| čikъ | праслов’янська |
| чикчири́к «про цвірінькання горобця» | російська |
| чик «про удар, швидке розрізання» | російська |
| čik-čirik «тс.» | сербохорватська |
| чик «про голос переляканого королька» | сербохорватська |
| близькі | ? |
чи́калка «чикалка звичайна, Oenanthe oenanthe L.» (орн.)
утворення, в основі якого лежить звуконаслідувальне дієслово чи́кати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чи́кати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України