ЧИКАЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чи́калка «чикалка звичайна, Oenanthe oenanthe L.» (орн.)
утворення, в основі якого лежить звуконаслідувальне дієслово чи́кати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чи́кати | ? |
щи́колотка «кісточка»
псл. [*ščikokoltъka];
неясне;
зіставлення з р. лоды́га «кісточка» (Горяев 429), з лат. ciccum «cерцевина плода з насінням» (Горяев 430), що походить від гр. ϰίϰϰος «тс.», яке також вважають запозиченим (Walde–Hofm. I 241; Boisaсq 454; Ernout–Meillet 212), а також з р. щеко́лда сумнівні;
розглядалося як фонетичний варіант р. [чика́лка] (від чи́кать «бити палицею»);
р. щи́колотка, (заст.) щи́колоток, (розм.) щи́колка, бр. шчы́калатка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́колодок
чи́колонок
«тс.»
чи́колоток
«кісточка, щиколотка; колінний суглоб, коліно»
щи́колодка
щи́колоток
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шчы́калатка | білоруська |
ϰίϰϰος «тс.» | грецька |
ciccum «cерцевина плода з насінням» | латинська |
*ščikokoltъka | праслов’янська |
лоды́га «кісточка» | російська |
щеко́лда | російська |
чика́лка (від чи́кать «бити палицею») | російська |
щи́колотка (заст.)(розм.) | російська |
чик «сірий сорокопуд, Lanius excubitor L.» (орн.)
утворення, що походить від звуконаслідувального вигуку чик;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́кавка
«тс.»
чи́калка
«чикалка звичайна, Oenanthe oenanthe L. УРС; [біла плиска, Motacilla alba L. Mo, Шарл]»
чика́ч
«тс.»
чикоті́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чик | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України