ЧИБІС — ЕТИМОЛОГІЯ
лі́буц «чайка, чибіс, Vanellus vanellus L. Шарл; Vanellus cristatus ВеНЗн, ВеУг» (орн.)
як і рум. libuţ, запозичення з угорської мови;
уг. libuc, libucz вважається назвою звуконаслідувального походження, паралельною до bíbic «тс.», що виникла з імітації пронизливого крику птаха подібно до аналогічних назв в інших європейських мовах (пор. укр. чи́біс, [ки́ба], р. чи́бис, н. Kíebitz, англ. peewit, швед. vipa);
вважається також результатом контамінації bíbic «чибіс» і liba «гуска», яке не має певної етимології (Tamás 501);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лі́бус
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
peewit | англійська |
peewit | англійська |
Kíebitz | німецька |
Kíebitz | німецька |
Kíebitz | німецька |
чи́бис | російська |
чи́бис | російська |
чи́бис | російська |
libuţ | румунська |
libuc | угорська |
bíbic «тс.» | угорська |
libucz | угорська |
libucz | угорська |
libucz | угорська |
libucz | угорська |
libucz | угорська |
bíbic «чибіс» | угорська |
liba «гуска» | угорська |
чи́біс | українська |
ки́ба | українська |
чи́біс | українська |
ки́ба | українська |
чи́біс | українська |
ки́ба | українська |
чи́біс | українська |
ки́ба | українська |
vipa | шведська |
vipa | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України