ЧЕШІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
че́ша «чехоня, Peleticus cultratus L.» (іхт.)
псл. češa ( *čex-ja)
утворення від кореня іє. *kes-/kos-, відбитого в псл. česati, kositi, укр. чеса́ти, коси́ти (у подвоєній формі *ke-ks-);
слово, очевидно, первісно значило «колун, сікач» і пізніше в переносному значенні стало назвою риби з огляду на подібність її форми до цього предмета, пор. її назви в інших мовах: р. [са́бля], схв. sablja, болг. сабилjа, вн. Messerfisch, (букв.) «ніж-риба», Sichling, від Sichel, (букв.) «серп», гр. πέλεχυς, (букв.) «сокира»;
р. [чеша], п. [czesza] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сабилjа | болгарська |
| Messerfisch | верхньонімецька |
| πέλεχυς | грецька |
| *kes-/kos- | індоєвропейська |
| czesza «тс.» | польська |
| češa ( *čex-ja) | праслов’янська |
| česati | праслов’янська |
| са́бля | російська |
| чеша | російська |
| sablja | сербохорватська |
| чеса́ти | українська |
| *ke-ks- | ? |
| kositi | ? |
| коси́ти (у подвоєній формі *ke-ks-) | ? |
| значило «колун, сікач» | ? |
| її | ? |
| Sichling | ? |
че́са́ти «опоряджати волосся; микати, чухрати; швидко бігти, йти, говорити; бити, рубати; шпетити»
псл. česati (‹ *česti), чергуванням голосних пов’язане з коса1;
споріднене з лит. kasóti «чесати», kàsti «рити, копати», лтс. kasît «чесати; шкребти; гребти», kast «тс.», дінд. kacchū́ṣ «короста», гр. ϰέσϰεον (ϰεσϰέον) «клоччя», ξέω «стругаю, обтісую», ірл. сír (‹*kēsrā) «гребінець», дісл. haddr ( *hazdaz) «волосся на голові в жінки», хет. kišša- «чесати, причісувати»;
іє. *kes-/ks- «чесати, рити, шкребти»;
р. чеса́ть «чесати», бр. часа́ць, др. чесати, п. czesać, ч. česati, слц. česat’, вл. česać, нл. cesaś, полаб. cesǝt, болг. че́ша «чешу», м. чеша «чеше», схв. чѐсати, слн. česáti, стсл. чєсати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́чески
«вичіски»
ви́чіска
ви́чіски
(спец.)
за́чіс
за́чіси
«зачіска»
за́чіска
«впорядковане волосся; жмут льону, вплетений у волосся молодої»
зчіс
на́чіс
начісни́й
начо́си
нечо́са
одчеса́ти
«відтяти»
очі́с
(спец.)
пачесовачка
«щітка для чесання льону»
паче́стє
«пачоси»
па́чесувати
«чесати льон щіткою»
па́чеся
«тс.»
пачі́ска
«залишок клоччя на щітці»
пачіски́
«вичіски, начоси»
па́чісник
«клоччя»
пачісня́ний
пачісувати
«тс.»
па́чо́си
па́чосний
пачо́сній
перечі́с
(спец.)
перечі́ска
(спец.)
перечо́с
«проділ»
по́чіски
«клоччя»
причеса́ння
причі́сування
причі́сувати
причо́скати
«причесати»
ро́зчіс
розчі́ска
чеса́лка
(текст.)
чеса́льний
чеса́льник
(текст.)
чеса́льня
че́санка
«щітка для другого чесання прядива»
чесну́ти
чесону́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| часа́ць | білоруська |
| че́ша «чешу» | болгарська |
| česać | верхньолужицька |
| ϰέσϰεον «клоччя» (ϰεσϰέον) | грецька |
| kacchū́ṣ «короста» | давньоіндійська |
| haddr «волосся на голові в жінки» ( *hazdaz) | давньоісландська |
| чесати | давньоруська |
| *kes-/ks- «чесати, рити, шкребти» | індоєвропейська |
| сír «гребінець» (‹*kēsrā) | ірландська |
| kasît «чесати; шкребти; гребти» | латиська |
| kasóti «чесати» | литовська |
| чеша «чеше» | македонська |
| cesaś | нижньолужицька |
| cesǝt | полабська |
| czesać | польська |
| česati (‹ *česti) | праслов’янська |
| чеса́ть «чесати» | російська |
| чѐсати | сербохорватська |
| česat' | словацька |
| česáti | словенська |
| чєсати | старослов’янська |
| kišša- «чесати, причісувати» | хетська |
| česati | чеська |
| kàsti «рити, копати» | ? |
| kast «тс.» | ? |
| ξέω «стругаю, обтісую» | ? |
чехо́ня «промислова риба родини коропових, Pelecus cultratus L.» (іхт.)
утворення, що пов’язується з чеса́ти, оскільки риба формою схожа на ніж, пор. німецькі її назви Messerfisch, (букв.) «ніж-риба», Sichel «серп; чехоня», а також р. (іхт.) са́бля (одним із значень дієслова чеса́ти є «рубати, різати»);
р. чехо́нь, (заст.) чехо́ня, [чеша], бр. чахо́нь, чэ́шка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чахо́нь
чахо́ня
чехо́нь
чеша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чахо́нь | білоруська |
| чехо́нь (заст.) | російська |
| чеша | українська |
| чэ́шка | українська |
| чеса́ти | ? |
| німецькі | ? |
| Sichel «серп; чехоня» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України