ЧЕЧЕН — ЕТИМОЛОГІЯ
чече́нець «представник одного з народів Північного Кавказу»
назва, що пов’язується з кабард. šešen «тс.» або з топонімом Чачан;
пор. також ос. cacan, авар. čačan, чаг. крим.-тат. чäчäн «красномовний»;
р. чече́нец, (розм.) чече́н, бр. чачэ́нец, п. Czeczeniec, ч. Čečenec, болг. Чече́нец;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чече́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чачэ́нец | білоруська |
| Чече́нец | болгарська |
| чäчäн «красномовний» | кримсько-татарська |
| cacan | осетинська |
| Czeczeniec | польська |
| чече́нец (розм.) | російська |
| чäчäн «красномовний» | чагатайська |
| Čečenec | чеська |
| šešen «тс.» | ? |
| Чачан | ? |
| також | ? |
| čačan | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України