ЧЕЧЕВИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
сочеви́ця «рослина родини бобових, Lens Adans. (Ervum lens); (зб.) зерна цієї рослини» (бот.)
очевидно, псл. sočevica, sočivo «тс.», що виводиться від іменника sokъ «сік»;
основи семантичного зв’язку, а також причини звукових змін у назві неясні;
висловлюється припущення (Machek ESJČ 106; Jm. rostl. 127) про давнє складне утворення з основи іє. *k῀ik῀er- «горох» і основи, спорідненої з лат. viсia «вика»;
р. [сочеви́ца], чечеви́ца, бр. сачаві́ца, др. сочевица «тс.», сочиво «зерно сочевиці», п. soczewica «сочевиця», ч. čočka, заст. čočkovice, [čočovice, čečovice], слц. šošovica, вл. нл. sok, схв. со̏чиво, сочѝвица, слн. [sočȋvo], стсл. сочиво «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сачавиця
сачеви́ця
сачови́ця
сачо́вка
сешеви́цє
сичави́ця
сікави́ця
сікови́ця
січави́ця
сосови́ця
соче́ва
«тс.»
со́чка
«зерно сочевиці; (заст.) лінза»
сошови́ця
«сочевиця»
чачавиця
«сочевиця»
чечави́ця
чечеви́ця
чикавиця
шачавиця
шашови́ця
шичеви́ця
шичови́ця
шоковиця
шоцеви́ця
шочовиця
шушавиця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сачаві́ца | білоруська |
| sok | верхньолужицька |
| сочевица «тс.» | давньоруська |
| сочиво «зерно сочевиці» | давньоруська |
| *k῀ik῀er- «горох» | індоєвропейська |
| viсia «вика» | латинська |
| sok | нижньолужицька |
| soczewica «сочевиця» | польська |
| sočevica | праслов’янська |
| sočivo «тс.» | праслов’янська |
| sokъ «сік» | праслов’янська |
| сочеви́ца | російська |
| чечеви́ца | російська |
| со̏чиво | сербохорватська |
| сочѝвица | сербохорватська |
| šošovica | словацька |
| sočȋvo | словенська |
| сочиво «тс.» | старослов’янська |
| čočka | чеська |
| čočkovice | чеська |
| čočovice | чеська |
| čečovice | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України