ЧЕТВЕРТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
чверть «четверта частина»
розвинулося з псл. *četvьr̥tь/čьtvьr̥tь, утвореного від *četvr̥tъ, з якого походить укр. четве́ртий;
р. че́тверть «чверть», бр. чвэрць, др. четвьрть, п. ćwierć, ч. čtvrt, слц. štvrt’, болг. че́твърт, м. четврт, схв. че̏твр̄т, слн. četŕt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
почві́рний
«четвертний»
чве́ртень
«квадрант»
(мат.)
чверті́вка
«посудина на чверть відра»
чве́ртка
чверткува́ти
чвертни́к
«чвертівка»
чвертува́ти
чверту́ха
«чвертка»
чверть
чві́рка
«четвірка»
чві́ртка
«тс.»
че́тверть
«старовинна міра довжини; старовинна міра сипких тіл»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чвэрць | білоруська |
| че́твърт | болгарська |
| четвьрть | давньоруська |
| четврт | македонська |
| ćwierć | польська |
| *četv | праслов’янська |
| че́тверть «чверть» | російська |
| т | сербохорватська |
| štvrt' | словацька |
| četŕt | словенська |
| четве́ртий | українська |
| čtvrt | чеська |
| *četvr̥tъ | ? |
четве́ртий «порядковий числівник до чотири»
псл. *četvr̥tъ(jь);
споріднене з лит. ketvir̃tas «четвертий», лтс. cetur̂taĩs, прус. kettwirts, двн. fiordo, гр. τέταρτος, лат. quārtus, дінд. caturtháḥ, тох. А śtärt, дірл. cethramad «тс.»;
іє. *ku̯etu̯r̥to-/ku̯eturto-;
р. четвёртый, бр. чацвёрты, др. четвьртъ, п. czwarty, ч. čtvrtó, слц. štvrtó, вл. štwîrty, нл. stwоrty, ст. cwarty, полаб. cіt’orte, болг. четвъ́рт, четвъ́рти, м. четврт(и), схв. чѐтвртū, слн. četŕti, стсл. чєтврьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
четверакій
«четверний»
четверга́
«четвірка, четверик»
че́тве́рень
«одна частина розпиляного начетверо стовбура дерева; запряжка з чотирьох коней»
четве́ре́ньки
(у вислові на четвере́ньки, на четве́ре́ньках «рачки»)
четвери́к
«міра сипких тіл; запряжка з чотирьох коней; вила з чотирма ріжками»
четверико́м
«чотирма кіньми (волами)»
четвери́нка
«кожна з чотирьох штук»
четверинки́
(у вислові на четверинка́х «рачки»)
четвери́ти
«запрягати дві пари коней (волів)»
четвери́ця
«чотири предмети»
четве́рка
«четвірка, четверик»
четверни́й
«чотирикомпонентний»
четверни́к
«шлея з чотирма смугами»
четверни́ця
«четвірка волів»
четверня́
«запряжка з чотирьох коней»
четверня́к
«сорт рогу»
(спец.)
че́тверо
четверта́к
«четверта частина карбованця; чотиригрошова монета; чотирирічна свійська тварина»
четверта́ка
«чотирирічна свійська тварина, зокрема корова»
четверти́на
четверти́нний
четверті́вка
«одна четверта (міра)»
четвертни́й
четверто́ваний
четверто́к
«міра сипких тіл»
четвертува́ти
че́тверть
четверува́тися
«запрягати дві пари волів»
четверу́ха
«міра поля (четверта частина загону)»
четві́рка
четві́рко
четві́рний
«четверний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чацвёрты | білоруська |
| четвъ́рт | болгарська |
| štwîrty | верхньолужицька |
| τέταρτος | грецька |
| fiordo | давньоверхньонімецька |
| caturtháḥ | давньоіндійська |
| cethramad «тс.» | давньоірландська |
| четвьртъ | давньоруська |
| *ku̯etu̯r̥to-/ku̯eturto- | індоєвропейська |
| quārtus | латинська |
| cetur̂taĩs | латиська |
| ketvir̃tas «четвертий» | литовська |
| четврт(и) | македонська |
| stwоrty | нижньолужицька |
| cіt'orte | полабська |
| czwarty | польська |
| *četvr̥tъ(jь) | праслов’янська |
| kettwirts | прусська |
| четвёртый | російська |
| чѐтвртū | сербохорватська |
| štvrtó | словацька |
| četŕti | словенська |
| чєтврьтъ | старослов’янська |
| четвъ́рти | українська |
| čtvrtó | чеська |
| А | ? |
| cwarty | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України