ЧЕТВЕРТА — ЕТИМОЛОГІЯ

четве́ртий «порядковий числівник до чотири»

іє. *ku̯etu̯r̥to-/ku̯eturto-;
споріднене з лит. ketvir̃tas «четвертий», лтс. cetur̂taĩs, прус. kettwirts, двн. fiordo, гр. τέταρτος, лат. quārtus, дінд. caturtháḥ, тох. А śtärt, дірл. cethramad «тс.»;
псл. *četvr̥tъ(jь);
р. четвёртый, бр. чацвёрты, др. четвьртъ, п. czwarty, ч. čtvrtó, слц. štvrtó, вл. štwîrty, нл. stwоrty, ст. cwarty, полаб. cіt’orte, болг. четвъ́рт, четвъ́рти, м. четврт(и), схв. чѐтвртū, слн. četŕti, стсл. чєтврьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

четверакій «четверний»
четверга́ «четвірка, четверик»
че́тве́рень «одна частина розпиляного начетверо стовбура дерева; запряжка з чотирьох коней»
четве́ре́ньки (у вислові на четвере́ньки, на четве́ре́ньках «рачки»)
четвери́к «міра сипких тіл; запряжка з чотирьох коней; вила з чотирма ріжками»
четверико́м «чотирма кіньми (волами)»
четвери́нка «кожна з чотирьох штук»
четверинки́ (у вислові на четверинка́х «рачки»)
четвери́ти «запрягати дві пари коней (волів)»
четвери́ця «чотири предмети»
четве́рка «четвірка, четверик»
четверни́й «чотирикомпонентний»
четверни́к «шлея з чотирма смугами»
четверни́ця «четвірка волів»
четверня́ «запряжка з чотирьох коней»
четверня́к «сорт рогу» (спец.)
че́тверо
четверта́к «четверта частина карбованця; чотиригрошова монета; чотирирічна свійська тварина»
четверта́ка «чотирирічна свійська тварина, зокрема корова»
четверти́на
четверти́нний
четверті́вка «одна четверта (міра)»
четвертни́й
четверто́ваний
четверто́к «міра сипких тіл»
четвертува́ти
че́тверть
четверува́тися «запрягати дві пари волів»
четверу́ха «міра поля (четверта частина загону)»
четві́рка
четві́рко
четві́рний «четверний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чацвёрты білоруська
четвъ́рт болгарська
štwîrty верхньолужицька
τέταρτος грецька
fiordo давньоверхньонімецька
caturtháḥ давньоіндійська
cethramad «тс.» давньоірландська
четвьртъ давньоруська
*ku̯etu̯r̥to-/ku̯eturto- індоєвропейська
quārtus латинська
cetur̂taĩs латиська
ketvir̃tas «четвертий» литовська
четврт(и) македонська
stwоrty нижньолужицька
cіt'orte полабська
czwarty польська
*četvr̥tъ(jь) праслов’янська
kettwirts прусська
четвёртый російська
чѐтвртū сербохорватська
štvrtó словацька
četŕti словенська
чєтврьтъ старослов’янська
четвъ́рти українська
čtvrtó чеська
А ?
cwarty ?

тетра́дь «зошит Нед, Куз; папір, складений в четверту долю Шейк»

запозичення із середньогрецької мови;
сгр. τετράδι(ον) «складений учетверо аркуш (пергаменту)» пов’язане з τετράς, -άδος «четверта частина аркуша», похідним від гр. τέτταρες (τέσσαρες) «чотири», спорідненого з дінд. caturtháḥ «четвертий», лат. quārtus, двн. fiordo, лит. ketvir̃tas, псл. *četvьr̥tъ «тс.», укр. четве́ртий;
р. тетра́дь «зошит», др. тєтрадь «чотири аркуші пергаменту або паперу, зшиті разом», болг. тетра́дка «зошит», м. тетратка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кетра́дь «зошит»
тетра́дка
тетра́дька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тетра́дка «зошит» болгарська
-άδος «четверта частина аркуша» грецька
τέτταρες «чотири» (τέσσαρες) грецька
τετράς грецька
τέσσαρες грецька
fiordo давньоверхньонімецька
caturtháḥ «четвертий» давньоіндійська
тєтрадь «чотири аркуші пергаменту або паперу, зшиті разом» давньоруська
quārtus латинська
ketvir̃tas литовська
тетратка «тс.» македонська
*četv<SUP>ь</SUP>r̥tъ «тс.» праслов’янська
тетра́дь «зошит» російська
τετράδι(ον) «складений учетверо аркуш (пергаменту)» середньогрецька
четве́ртий українська

чверть «четверта частина»

розвинулося з псл. *četvьr̥tь/čьtvьr̥tь, утвореного від *četvr̥tъ, з якого походить укр. четве́ртий;
р. че́тверть «чверть», бр. чвэрць, др. четвьрть, п. ćwierć, ч. čtvrt, слц. štvrt’, болг. че́твърт, м. четврт, схв. че̏твр̄т, слн. četŕt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

почві́рний «четвертний»
чве́ртень «квадрант» (мат.)
чверті́вка «посудина на чверть відра»
чве́ртка
чверткува́ти
чвертни́к «чвертівка»
чвертува́ти
чверту́ха «чвертка»
чверть
чві́рка «четвірка»
чві́ртка «тс.»
че́тверть «старовинна міра довжини; старовинна міра сипких тіл»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чвэрць білоруська
че́твърт болгарська
четвьрть давньоруська
четврт македонська
ćwierć польська
*četv праслов’янська
че́тверть «чверть» російська
т сербохорватська
štvrt' словацька
četŕt словенська
четве́ртий українська
čtvrt чеська
*četvr̥tъ ?

чоти́ри «назва числа 4 і його цифрового позначення»

псл. četyre (чол. р.), četyri (жін., с. р.), [čьtyre (чол. р.)], [čьtyri (жін., с. р.)];
споріднене з лит. keturì (чол. р.), kẽturios (жін. р.), лтс. četri, ст. cettre «тс.», прус. kettwirts «четвертий», лат. quattuor «чотири», дірл. cethir, гот. fidwōr, двн. fior, свн. нвн. vier, дангл. fēower, дфриз. fiūwer, англ. four, шв. fyra, норв. fire, дісл. fjōrir, гр. τέττᾰρες, τέσσαρες, гомер. πέσυρες, алб. kátër, вірм. č̣ork‘, осет. kutru- «свідок (*четверта (особа) після судді, позивача і відповідача)», тох. А štwar, тох. B ś(t)wer, ś(t)wār(a), ав. čaϑwārō (род. в. від čaturąm), дінд. catvā́raḥ (зн. в. catúraḥ, catvā́ri с. р.);
існує думка (Machek ESJČ 107; Erhart Sborník FFBrU 14, 23) про зв’язок із псл. četa «пара»;
спроба розглядати ь у слов’ян. cьtyre (пор. західнослов. і слн. форми) як рефлекс редукованого голосного індоєвропейського кореня (Fortunatov KZ 36, 35; Iljnskij AfSlPh 34, 5) викликає сумнів, оскільки ця форма виникла внаслідок чергування е : ь (пор. слов’ян. cьso/ceso, укр. що);
р. четы́ре «чотири», бр. чаты́ры, др. четыре, четыри, чотыри, п. cztery, ч. čtyři, слц. štyri, štyria, вл. štyri, styrjo, нл. styri, styrjo, ст. ctyri, полаб. citěr, болг. че́тири, м. четири, схв. чѐтири, слн. štíri, štírje, [četíri, četírje] «тс.», стсл. чєтырє (чол. р.), чєтыри (жін. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

наче́тверо
учетверзі́ «учотирьох»
уче́тверо
учетве́рте
учотирьо́х
че́тверо
четве́ртий
чети́ри «тс.»
чотире́нко (у загадці: колесо воза?)
чоти́речка (у загадці: чотири пальці руки)
чотири́жди «чотири рази»
чоти́рі
чоти́рка (у загадці так названо ногу)
чоти́рники «чотири мізинці»
чотирни́ця (у загадці: колесо; нога корови)
чте́рі
чти́рі
чтірня́ (від чоти́ри у виразі в чтірню́ (у чотирьо́х)
шти́ри «чотири»
шти́рі
штирі́вка «австрійська монета в чотири крейцери»
штирійча́к «вила з чотирма зуб’ями»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
čaϑwārō (род. в. від čaturąm) авестійська
kátër албанська
four англійська
чаты́ры білоруська
че́тири болгарська
štyri верхньолужицька
styrjo верхньолужицька
č̣ork' вірменська
πέσυρες гомерівське
fidwōr готська
τέττᾰρες грецька
fēower давньоанглійська
fior давньоверхньонімецька
catvā́raḥ (зн. в. catúraḥ, catvā́ri с. р.) давньоіндійська
cethir давньоірландська
fjōrir давньоісландська
четыре давньоруська
fiūwer давньофризька
quattuor «чотири» латинська
četri латиська
keturì (чол. р.) литовська
четири македонська
styri нижньолужицька
styrjo нижньолужицька
vier нововерхньонімецька
fire норвезька
citěr полабська
cztery польська
četyre (чол. р.) праслов’янська
četa «пара» праслов’янська
kettwirts «четвертий» прусська
четы́ре «чотири» російська
чѐтири сербохорватська
vier середньоверхньнімецька
štyri словацька
štyria словацька
štíri словенська
štírje словенська
чєтырє (чол. р.) старослов’янська
четыри українська
чотыри українська
četíri «тс.» українська
četírje «тс.» українська
чєтыри (жін. р.) українська
čtyři чеська
fyra шведська
četyri (жін., с. р.) ?
čьtyre (чол. р.)] ?
čьtyri (жін., с. р.)] ?
kẽturios (жін. р.) ?
cettre «тс.» ?
τέσσαρες ?
kutru- «свідок (*четверта (особа) після судді, позивача і відповідача)» ?
А ?
B ?
ś(t)wār(a) ?
ь ?
cьtyre (пор. західнослов. і слн. форми)(Fortunatov KZ 36, 35; Iljnskij AfSlPh 34, 5) ?
ctyri ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України