ЧЕРЧИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

че́рчик «уродливий, гарно вбраний хлопець; красень»

можливо, є лексико-семантичним утворенням від че́рчик (‹ черне́ць) «молодий чернець» із семантичним розвитком: «скромний, акуратний (як чернець)» → «гарно вбраний» → «уродливий» або (при первісній формі *червчик) пов’язане з червце́вий «кошенільний; яскраво-червоний» із семантичним розвитком: «убраний у червоне, яскраве» → «помітний, яскравий» → «уродливий»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
че́рчик «молодий чернець» (‹ черне́ць) ?
червце́вий «кошенільний; яскраво-червоний» ?
розвитком: «убраний у червоне, яскраве» ?

че́рчик «вид гольяна, Phoxinus rivularis (можливо, гольян озерний, Phoxinus percnurus Pallas); вид ляща, Cyprinus amarus» (іхт.)

назва виникла метафоричним шляхом від [че́рчик] «ошатно одягнений гарний хлопець» з огляду на золотаво-блискуче забарвлення цих риб;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
че́рчик «ошатно одягнений гарний хлопець» ?

че́рчик «вид гри в чурки»

очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. cerc «коло» походить від лат. circus «коло; цирк»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
circus «коло; цирк» латинська
cerc «коло» румунська

черв «повзуча безхребетна тварина, хробак»

спроби зіставити з лит. kìrvarpa «черв’як; червоточина» (‹ *kirv-varpa поряд з kirm̃varpa) (Bern. I 173), з реконструйованим лит. *skirvis, пор. лит. skirvina «біжить, як мурашка» (Specht 45), з лат. carvus «кривий» (Fick I 385–386) непереконливі;
припускається, що v замість первісного m з’явився під впливом семантично й етимологічно спорідненого псл. *čr̥viti, де одне зі значень «кишіти (про черв’яків і мурашок)»;
псл. *čr̥vь, утворення, що витіснило давніше *čr̥mь, збережене тільки в словах з переносним значенням або в похідних, зокрема, в псл. *čr̥mьnъ(jь) «червоний», укр. (поет.) черле́ний;
р. червь, бр. чарвя́к, др. чьрвь (чол. р.) «черв’як», (жін. р.) «червона фарба, тканина», п. czerw, ч. слц. červ, вл. čerw, нл. cerw, полаб. carv lezącě «равлик», (букв.) «черв повзучий», болг. че́рвей, ст. черв, м. црв, схв. цр̑в, слн. čŕv, стсл. чрьвь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зачерви́вити «завести черви»
зачервля́ти «червити»
почерва́чений «поточений черв’яками»
черв'я́к
черв'я́чий
черв'ячки́ «страва з гороху або гречки»
че́рва́ (зб.)
черва́к «хробак; хвороба овець»
червакови́тий «червивий»
червакува́тий «червоподібний»
червачни́к «листовійка» (ент.)
че́рве́ць «кошеніль; шовк, пофарбований кошеніллю; кров із дівочої пліви» (ент., спец.)
черви́вий
черви́віти
черви́на «черв’ячок»
че́рвити «плодити черву»
че́рви́ця «шашіль»
черви́шник «місце, де є черви»
че́рвіти «хворіти»
червце́вий «кошенільний; яскраво-червоний»
червча́тий «пофарбований кошеніллю, яскраво-червоний; шовковий»
червча́тка «шовкова плахта»
че́рвчик «червець»
червчи́стий «червцевий»
червь «тс.»
че́ре́ць «тс.»
чери́ти «тс.»
черцьо́вий «червчатий»
черч «кошеніль»
че́рча
черча́тий «тс.»
черча́тка «тс.»
черче́стий «багряний»
че́рчеть «тс.»
че́рчик «тс.»
черчиковий «червоний»
черчи́стий «тс.»
черчу́к «червець»
чи́рва́ «тс.»
чирь «черва»
чірівни́й «червивий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чарвя́к білоруська
че́рвей болгарська
čerw верхньолужицька
чьрвь «черв’як»«червона фарба, тканина» (чол. р.)(жін. р.) давньоруська
carvus «кривий» латинська
kìrvarpa «черв’як; червоточина» (‹ *kirv-varpa поряд з kirm̃varpa) литовська
*skirvis литовська
skirvina «біжить, як мурашка» литовська
црв македонська
cerw нижньолужицька
carv lezącě «равлик»«черв повзучий» (букв.) полабська
czerw польська
*čr̥viti праслов’янська
*čr̥vь праслов’янська
*čr̥mьnъ(jь) «червоний» праслов’янська
червь російська
в сербохорватська
červ словацька
čŕv словенська
чрьвь старослов’янська
červ чеська
skirvina «біжить, як мурашка» ?
значень «кишіти (про черв’яків і мурашок)» ?
*čr̥mь ?
черв ?

че́рве́ць «перстач сріблястий, Potentilla argentea L.» (бот.)

утворено від черве́ць «кошеніль», оскільки згадані комахи (або черв’ячки інших комах) живуть на корінні цих рослин;
Фонетичні та словотвірні варіанти

червачник «сухоребрик Софії, Sisymbrium Sophia L.»
червечник
червитчик
червичник
червишник
че́рчик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черве́ць «кошеніль» ?

черне́ць

назви походять від чо́рний, оскільки ченці відносяться до так званого чорного духівництва, для якого є обов’язковою безшлюбність (целібат);
Фонетичні та словотвірні варіанти

чене́ць
ченцюва́ти
че́нчик
черне́цтво
черне́цький
черне́ча
черне́чий
черне́ччина
черни́ця
черни́чий
черни́чити
че́рчик
чорни́ця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чо́рний ?

че́чір «сонечко, Coccinella L.» (ент.)

можливо, являє собою експресивну видозміну слова че́рчик «червець», оскільки в забарвленні цієї комахи переважає червоний колір;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
че́рчик «червець» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України