ЧЕРТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чорт «за давніми уявленнями -- надприродна істота, втілення зла, має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух; слово вживається як лайка; нечиста сила, біс, диявол, сатана»
менш вірогідні інші пояснення: як пов’язаного з čarъ «чари» (Фасмер–Трубачев IV 347–348; КЭСРЯ 492; Brückner 73), з псл. skorъ «швидкий, скорий» (Schuster-Šewc ZfSl 16, 369–371), з р. теря́ть (Зеленин ЖСт 20, 360);
найвірогідніші пов’язання з *čersti, *čr̥tǫ «проводити борозну, орати ( рити)», тобто це «той, хто риє (земляний, підземний дух)» (ЭССЯ 4, 164–166) або з *čerti, *čr̥ǫ ( іє. *(s)ker-) «тяти, різати», тобто «скалічений, обтятий» (Bern. I 172; Sławski I 113; Sł. prasł. II 256), з р. черта́, черти́ть (магічне коло і т. ін.) та їхніми відповідниками (Jakobson IJSLP I–II 1959, 276);
псл. *čr̥tъ «чорт»;
слово праслов’янського походження без відповідників в інших індоєвропейських мовах;
значення «злий дух» набуло в східно- й західнослов’янських мовах (у словенській, очевидно, внаслідок її зв’язків з останніми);
остаточно встановленої етимології не має;
р. чёрт, бр. чорт, п. czart, ч. слц. вл. čert, нл. cart, слн. cŕt «ненависть; розкорчоване місце, межа; злий дух»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очорті́ти
«осточортіти»
перечо́рт
«чорт»
черт
«тс.»
черти́ти
«?»
чортеня́
чорти́нець
«пекло»
чорти́ний
чорти́ній
«чортовий»
чорти́сько
чорти́ха
чортиха́тися
чорти́ця
чорти́ще
«чорт»
чортівня́
чортіянів
«чортів»
чортовина́
чортови́ння
чортя́
чортя́ка
чортя́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чорт | білоруська |
| čert | верхньолужицька |
| cart | нижньолужицька |
| czart | польська |
| skorъ «швидкий, скорий» | праслов’янська |
| *čr̥tъ «чорт» | праслов’янська |
| теря́ть | російська |
| черта́ | російська |
| чёрт | російська |
| čert | словацька |
| cŕt «ненависть; розкорчоване місце, межа; злий дух» | словенська |
| čert | чеська |
| čarъ «чари» | ? |
| *čersti | ? |
| *čr̥tǫ «проводити борозну, орати ( рити)» | ? |
| *čerti | ? |
| *čr̥ǫ «тяти, різати» ( іє. *(s)ker-) | ? |
| тобто «скалічений, обтятий» | ? |
| черти́ть (магічне коло і т. ін.)(Jakobson IJSLP I--II 1959, 276) | ? |
| східно- (у словенській, очевидно, внаслідок її зв’язків з останніми) | ? |
черка́ти «лаятися, згадуючи чорта»
запозичення з російської мови;
р. черка́ться ( *чер(т)каться) похідне від чёрт (мн. че́рти), спорідненого з укр. чорт;
про запозичення з російської мови свідчить фонетика слова (кореневе -е- в російській при укр. -о-), пор. р. чёрт – че́рти при укр. чорт – чорти́;
р. черка́ться «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черка́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черка́ться ( *чер(т)каться)(мн. че́рти) | російська |
| чёрт | російська |
| че́рти | російська |
| черка́ться «тс.» | російська |
| чорт | українська |
| чорт | українська |
| чорти́ | українська |
че́рта́ «риса»
псл. *čr̥ta, пов’язане з псл. *čersti (‹ *čert-ti), *čr̥tǫ «різати»;
спорідненe з лит. kirtà «удар», kir̃sti «рубати, бити», kir̃tis «удар», дінд. kṛtíṣ «ніж», kṛ́tā «розколина, тріщина», kártati «ріже», лтс. cìrst «рубати», ав. karǝta- «тс.», алб. geth (‹ *kertō) «стрижу», оск. cortex «кора»;
іє. *ker-t- «різати»;
р. черта́ «риса; [різець]», черти́ть «креслити», бр. чарці́ць «тс.», болг. черта́ «риса», черта́я «креслю», м. црта «риса; (він) креслить», схв. цр̏та «риса», цр̏тати «креслити», слн. čŕta «риса, лінія», čŕtati «креслити», стсл. чрьта «риса, лінія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́черт
«коло»
очерта́ти
«описувати»
о́черти
«риси»
очерто́во
«колом»
о́чертом
«тс.»
про́черть
«прогалина, галявина»
черсти
черта́к
«прикордонний вартовий пост»
черта́стий
черте́ж
«вирубка, цілина; сіножать»
черти́на
«ескіз»
черти́нка
«риска»
че́рти́ця
«дерево з обдертою корою»
черті́ж
«вирубка, цілина; сіножать»
че́ртка
«риска»
черткува́ти
«штрихувати»
черто́ваний
«штрихований»
че́рточка
«вібріон»
(біол.)
черточкува́ти
«пунктувати»
чертува́тися
«малюватися»
черть
«риска, лінія»
черть
«штрих, лінія»
черть
«вигук на позначення удару»
черча́стий
«смугастий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| karǝta- «тс.» | авестійська |
| geth «стрижу» (‹ *kertō) | албанська |
| чарці́ць «тс.» | білоруська |
| черта́ «риса» | болгарська |
| kṛtíṣ «ніж» | давньоіндійська |
| *ker-t- «різати» | індоєвропейська |
| cìrst «рубати» | латиська |
| kirtà «удар» | литовська |
| црта «риса; (він) креслить» | македонська |
| cortex «кора» | оскська |
| *čr̥ta | праслов’янська |
| *čersti (‹ *čert-ti) | праслов’янська |
| черта́ «риса; [різець]» | російська |
| та «риса» | сербохорватська |
| čŕta «риса, лінія»«креслити» | словенська |
| čŕtati «риса, лінія»«креслити» | словенська |
| чрьта «риса, лінія» | старослов’янська |
| черти́ть «креслити» | українська |
| черта́я «креслю» | українська |
| тати «креслити» | українська |
| *čr̥tǫ «різати» | ? |
| kir̃sti «рубати, бити» | ? |
| kir̃tis «удар» | ? |
| kṛ́tā «розколина, тріщина» | ? |
| kártati «ріже» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України