ЧЕРТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

очере́т «Phragmites Trin.» (бот.)

псл. *čertъ, пов’язане, очевидно, з *čьr̥tǫ, *čersti «різати, дряпати гострим предметом», іє. *ker- «різати» з огляду на гостре листя рослини;
допускається також зв’язок з іє. *ker(t)- «крутити, сукати, вити»;
р. [о́чере́т, чере́т], бр. чаро́т, п. oczeret (з укр.), схв. чре̏т (цре̏т) «лісова драговина, болотяний простір», слн. čréta «болотяна місцевість, очерет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

очерети́на
очереті́вка «очеретянка, Acrocephalus Naumann» (орн.)
очере́тниця «очеретянка; кропив’янка, Sylvia arundinacea» (орн.)
очеретува́тий «порослий очеретом»
очере́тяний
очеретя́ни́к «чорт, що живе в очереті»
очеретя́нка «(орн.) Acrocephalus; [(бот.) канаркова трава, Phalaris arundinacea L. Mak; заболочена низина; заросле болото Ч]»
чаратянка «очеретянка» (орн.)
чере́т «очерет»
черти́на «очеретина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чаро́т білоруська
*ker- «різати» індоєвропейська
*ker(t)- «крутити, сукати, вити» індоєвропейська
oczeretукр.) польська
*čertъ праслов’янська
о́чере́т російська
т «лісова драговина, болотяний простір» (цре̏т) сербохорватська
čréta «болотяна місцевість, очерет» словенська
чере́т українська
?
*čersti «різати, дряпати гострим предметом» ?

че́рта́ «риса»

псл. *čr̥ta, пов’язане з псл. *čersti (‹ *čert-ti), *čr̥tǫ «різати»;
спорідненe з лит. kirtà «удар», kir̃sti «рубати, бити», kir̃tis «удар», дінд. kṛtíṣ «ніж», kṛ́tā «розколина, тріщина», kártati «ріже», лтс. cìrst «рубати», ав. karǝta- «тс.», алб. geth (‹ *kertō) «стрижу», оск. cortex «кора»;
іє. *ker-t- «різати»;
р. черта́ «риса; [різець]», черти́ть «креслити», бр. чарці́ць «тс.», болг. черта́ «риса», черта́я «креслю», м. црта «риса; (він) креслить», схв. цр̏та «риса», цр̏тати «креслити», слн. čŕta «риса, лінія», čŕtati «креслити», стсл. чрьта «риса, лінія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́черт «коло»
очерта́ти «описувати»
о́черти «риси»
очерто́во «колом»
о́чертом «тс.»
про́черть «прогалина, галявина»
черсти
черта́к «прикордонний вартовий пост»
черта́стий
черте́ж «вирубка, цілина; сіножать»
черти́на «ескіз»
черти́нка «риска»
че́рти́ця «дерево з обдертою корою»
черті́ж «вирубка, цілина; сіножать»
че́ртка «риска»
черткува́ти «штрихувати»
черто́ваний «штрихований»
че́рточка «вібріон» (біол.)
черточкува́ти «пунктувати»
чертува́тися «малюватися»
черть «риска, лінія»
черть «штрих, лінія»
черть «вигук на позначення удару»
черча́стий «смугастий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
karǝta- «тс.» авестійська
geth «стрижу» (‹ *kertō) албанська
чарці́ць «тс.» білоруська
черта́ «риса» болгарська
kṛtíṣ «ніж» давньоіндійська
*ker-t- «різати» індоєвропейська
cìrst «рубати» латиська
kirtà «удар» литовська
црта «риса; (він) креслить» македонська
cortex «кора» оскська
*čr̥ta праслов’янська
*čersti (‹ *čert-ti) праслов’янська
черта́ «риса; [різець]» російська
та «риса» сербохорватська
čŕta «риса, лінія»«креслити» словенська
čŕtati «риса, лінія»«креслити» словенська
чрьта «риса, лінія» старослов’янська
черти́ть «креслити» українська
черта́я «креслю» українська
тати «креслити» українська
*čr̥tǫ «різати» ?
kir̃sti «рубати, бити» ?
kir̃tis «удар» ?
kṛ́tā «розколина, тріщина» ?
kártati «ріже» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України