ЧЕРТЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
черте́ць «(гризун) вовчок (соня), Myoxus nitela (Glis L.)» (зоол.)
давнє похідне із суфіксом -ьсь від *čr̥tъ у його найдавнішій семантиці «той (те), що ріже», пов’язаного з дієсловом *čersti (*čr̥tǫ) «різати»;
етимологічно спорідненими є лит. kertùkas, kirtùkas «землерийка», kir̃stis «тс.», лтс. cìrksnis, cìrslis «тс.»;
р. [черте́ц] «вид гризунів»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чертеньник
че́ртіж
черу́н
чортене́ник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cìrksnis | латиська |
| kertùkas | литовська |
| черте́ц «вид гризунів» | російська |
| семантиці «той (те), що ріже» | ? |
| *čersti «різати» (*čr̥tǫ) | ? |
| kirtùkas «землерийка» | ? |
| kir̃stis «тс.» | ? |
| cìrslis «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України