ЧЕРСТВІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
черстви́й «затверділий, засохлий, несвіжий; твердий, міцний; [свіжий]; (перен.) холодний, нечулий»
псл. *čr̥stvъ(jь) «твердий, жорсткий, міцний» (значення «свіжий, бадьорий» вторинне);
розглядається як утворення, похідне від дієслова *čersti, *čr̥tǫ з первісним значенням «рубати, завдавати вдари»;
зіставляється з лит. kir̃sti, kertù «рубати, бити» (ЭССЯ 4, 159–161);
припускається спорідненість з дінд. kṛtsná- «цілий; цілковитий», лат. crassus «товстий, грубий», з прус. corto «огорожа, пліт», гр. ϰαρτάλι «кошик» (Schuster-Šewc 112; Bern. I 171; Walde–Hofm. I 285–286; Mayrhofer 259; Sł. prasł. II 250–252);
іє. *kert- «плести, вити, в’язати», пор. семантичну паралель псл. kratъ «крутий, міцний» від kratiti «крутити» (Sławski I 118–119; Sł. prasł. II 250–252; Bern. I 171);
зближується також з гот. hardus «жорсткий, твердий», дісл. herstr «різкий», лит. ker̃štas «гнів» (Bezzenberger KZ 22, 476);
неприйнятне припущення про походження з *čе-vr̥stъ при підсилювальному префіксі čе- і *vr̥stъ, пов’язаним з дінд. vṛddhá- «вирослий, сильний» ‹ іє. *u̯erdh- «рости» (Machek ESJČ 99);
р. чёрствый «черствий, твердий», бр. чэ́рствы «тс.», др. чьрствъ «твердий; сухий; ясний; значний», п. czerstwy «черствий; твердий; бадьорий», ч. слц. čerstvó «свіжий, бадьорий», вл. čerstwy «бадьорий», болг. чевръ́ст «спритний, швидкий, моторний», м. цврст «міцний», схв. чвр̑ст «твердий, міцний; жорсткий; щільний, важкий; серйозний», слн. čvŕst, čŕstev «сильний, здоровий, міцний; щільний, твердий», цсл. чрьствъ «сильний, міцний; густий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чверськи́й
«тс.»
черстви́ти
че́рстві́ти
черстві́шати
черствува́тий
чи́рствий
чирствый
«міцний, твердий; бадьорий, свіжий»
чи́рстий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чэ́рствы «тс.» | білоруська |
чевръ́ст «спритний, швидкий, моторний» | болгарська |
čerstwy «бадьорий» | верхньолужицька |
hardus «жорсткий, твердий» | готська |
ϰαρτάλι «кошик» | грецька |
kṛtsná- «цілий; цілковитий» | давньоіндійська |
vṛddhá- «вирослий, сильний» | давньоіндійська |
herstr «різкий» | давньоісландська |
чьрствъ «твердий; сухий; ясний; значний» | давньоруська |
*kert- «плести, вити, в’язати» | індоєвропейська |
*u̯erdh- «рости» | індоєвропейська |
crassus «товстий, грубий» | латинська |
kir̃sti | литовська |
ker̃štas «гнів» | литовська |
цврст «міцний» | македонська |
czerstwy «черствий; твердий; бадьорий» | польська |
*čr̥stvъ(jь) «твердий, жорсткий, міцний» (значення «свіжий, бадьорий» вторинне) | праслов’янська |
kratъ «крутий, міцний» | праслов’янська |
corto «огорожа, пліт» | прусська |
чёрствый «черствий, твердий» | російська |
ст «твердий, міцний; жорсткий; щільний, важкий; серйозний» | сербохорватська |
čerstvó «свіжий, бадьорий» | словацька |
čvŕst «сильний, здоровий, міцний; щільний, твердий» | словенська |
čŕstev «сильний, здоровий, міцний; щільний, твердий» | словенська |
чрьствъ «сильний, міцний; густий» | церковнослов’янська |
čerstvó «свіжий, бадьорий» | чеська |
*čersti | ? |
значенням «рубати, завдавати вдари» | ? |
kertù «рубати, бити» | ? |
семантичну | ? |
kratiti «крутити» | ? |
*čе-vr̥stъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України