ЧЕРСТВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *čr̥stvъ(jь) «твердий, жорсткий, міцний» (значення «свіжий, бадьорий» вторинне);

розглядається як утворення, похідне від дієслова *čersti, *čr̥tǫ з первісним значенням «рубати, завдавати вдари»;

зіставляється з лит. kir̃sti, kertù «рубати, бити» (ЭССЯ 4, 159–161);

припускається спорідненість з дінд. kṛtsná- «цілий; цілковитий», лат. crassus «товстий, грубий», з прус. corto «огорожа, пліт», гр. ϰαρτάλι «кошик» (Schuster-Šewc 112; Bern. I 171; Walde–Hofm. I 285–286; Mayrhofer 259; Sł. prasł. II 250–252);

іє. *kert- «плести, вити, в’язати», пор. семантичну паралель псл. kratъ «крутий, міцний» від kratiti «крутити» (Sławski I 118–119; Sł. prasł. II 250–252; Bern. I 171);

зближується також з гот. hardus «жорсткий, твердий», дісл. herstr «різкий», лит. ker̃štas «гнів» (Bezzenberger KZ 22, 476);

неприйнятне припущення про походження з *čе-vr̥stъ при підсилювальному префіксі čе- і *vr̥stъ, пов’язаним з дінд. vṛddhá- «вирослий, сильний» ‹ іє. *u̯erdh- «рости» (Machek ESJČ 99);

р. чёрствый «черствий, твердий», бр. чэ́рствы «тс.», др. чьрствъ «твердий; сухий; ясний; значний», п. czerstwy «черствий; твердий; бадьорий», ч. слц. čerstvó «свіжий, бадьорий», вл. čerstwy «бадьорий», болг. чевръ́ст «спритний, швидкий, моторний», м. цврст «міцний», схв. чвр̑ст «твердий, міцний; жорсткий; щільний, важкий; серйозний», слн. čvŕst, čŕstev «сильний, здоровий, міцний; щільний, твердий», цсл. чрьствъ «сильний, міцний; густий»;

через російську мову запозичено з французької;

фр. grasseyer «гаркавити» виводиться від gras «жирний; густий» (пор. avoir un parler gras, une langue grasse «мати важкий язик»), яке походить від лат. crassus «товстий; густий; жирний», можливо, спорідненого з дінд. kṛtsnaḥ «цілий», псл. *č^ьṛstvъ «твердий, міцний», укр. черстви́й;

р. грасси́ровать, бр. грасі́раваць, п. grasejować, болг. граси́рам;

назву утворено від черстви́й «[твердий, міцний, свіжий, сильний Нед]» з огляду на якості цього гриба, його приємний запах і смак;