ЧЕРПАЮТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

черпа́ти «набирати, діставати; (перен.) добувати, запозичати»

псл. *čerpti з первісним значенням «тяти, шарпати, рвати» (пор. р. [че́рпать] «рвати, шарпати (напр., про ведмедя)»);
розвиток значення: «відривати щось від цілості, відділяти долонею» → «набирати долонею щось сипке, рідке» → «переливати, відливати рідину»;
споріднене з лит. kir̃pti, kerpù «різати (ножицями), обтинати, стригти», лтс. cìrpt, cḕrpu/cìrpu «підрізати, обрізати», двн. herbist «осінь», лат. carpere, carpō «зривати, скубти; вибирати, розділяти», гр. ϰρώπιον «серп», ϰαρπός «плід», дінд. kṛpāṇa- «меч», хет. karp- «брати, збирати»;
іє. *(s)kerp-/(s)krep- «різати, тяти, відділяти, відривати»;
неприйнятними є зближення з нім. schöpfen «черпати» (Machek ESJČ 98) або з псл. *čerpъ, укр. че́реп (черепо́к) від «набирати воду черепком» → «черпати» (Sławski I 118);
р. че́рпать, бр. чэ́рпаць, п. czerpać, ч. čerpati, слц. čerpat’, вл. čerpać, нл. črĕś «тс.», болг. че́рпя «черпаю», м. црпе «черпає», схв. цр́псти, цр̀пати «черпати», слн. črépati «тс.; жадібно ковтати», čŕpati «черпати», стсл. чрѣти, чрьпати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́черпка (тех.)
виче́рпливий
виче́рпний
зачере́ти «зачерпнути»
зачерну́ти
заче́рти
зачеря́пити «тс.»
ізчерну́ти «вичерпати»
начерти
неви́черп «невичерпність»
неви́черпальний
неви́че́рпний
черпа́к «ківш, посудина для черпання; [вид рибальської сітки]»
черпакува́тий
черпа́лка
че́рпало
черпа́льний
черпа́льник (спец.)
черпа́льня «водочерпна машина на паперовій фабриці»
черпу́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чэ́рпаць білоруська
че́рпя «черпаю» болгарська
čerpać верхньолужицька
ϰρώπιον «серп» грецька
herbist «осінь» давньоверхньонімецька
kṛpāṇa- «меч» давньоіндійська
*(s)kerp-/(s)krep- «різати, тяти, відділяти, відривати» індоєвропейська
carpere латинська
cìrpt латиська
kir̃pti литовська
црпе «черпає» македонська
črĕś «тс.» нижньолужицька
schöpfen «черпати» німецька
czerpać польська
*čerpti «тяти, шарпати, рвати» (пор. р. [че́рпать] «рвати, шарпати (напр., про ведмедя) праслов’янська
*čerpъ праслов’янська
че́рпать російська
цр́псти сербохорватська
čerpat' словацька
črépati «тс.; жадібно ковтати»«черпати» словенська
čŕpati «тс.; жадібно ковтати»«черпати» словенська
чрѣти старослов’янська
че́реп «набирати воду черепком» (черепо́к) українська
від «набирати воду черепком» (черепо́к) українська
цр̀пати «черпати» українська
чрьпати українська
karp- «брати, збирати» хетська
čerpati чеська
значення: «відривати щось від цілості, відділяти долонею» ?
kerpù «різати (ножицями), обтинати, стригти» ?
cḕrpu/cìrpu «підрізати, обрізати» ?
carpō «зривати, скубти; вибирати, розділяти» ?
ϰαρπός «плід» ?

Карпо́

гр. Καρπός як чоловіче імʼя утворене на основі іменника κάρπος «плід», спорідненого з лат. carpo «зриваю», дінд. kṛpāṇaḥ «меч», двн. herbist «осінь», лит. kir̃pti «стригти», псл. *čеrръ, *čьr̥pati, укр. че́реп, черпа́ти;
через церковнословʼянську мову запозичено в давньоруську з грецької;
р. болг. Карп, бр. Ка́рпа, Карп, стсл. Каръпъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Каріпо́н
Карпъ (1430)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ка́рпа білоруська
Карп болгарська
Καρπός «плід» грецька
κάρπος грецька
herbist «осінь» давньоверхньонімецька
kṛpāṇaḥ «меч» давньоіндійська
carpo «зриваю» латинська
kir̃pti «стригти» литовська
*čеrръ праслов’янська
*č<SUP>ь</SUP>r̥pati праслов’янська
Карп російська
Каръпъ старослов’янська
че́реп українська
черпа́ти українська
Карп українська

ча́рпати «черпати»

виникло з черпа́ти внаслідок регресивної асиміляції голосних еа;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черпа́ти ?

чира́ти «черпати»

очевидно, похідне від *че́рти (‹*че́рпти) «черпати» (пор. [наче́рти] «начерпати»), пов’язаного з черпа́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*че́рти «черпати» (‹*че́рпти)(пор. [наче́рти] «начерпати») ?
черпа́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України