ЧЕРЛЕНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
червле́ний «багряний, темно-червоний»
псл. *čr̥v(j)enъ, ад’єктивований пасивний дієприкметник мин. ч. від праслов’янського дієслова *čr̥viti «фарбувати в червоний колір (спочатку за допомогою кошенілі – особливого різновиду червів, що давали червону фарбу)»;
пор. др. чьрвити «фарбувати; рум’янити»;
р. червле́ный «темно-червоний», др. чьрвлѥнъ «червоний», чьрленыи, п. ст. czyrwiony, czyrzwiony, [czerwiony], ч. слц. červený, вл. čerwjeny, нл. cerwjeny, [cerwjony, cerwony], полаб. саrveně, болг. черве́н, м. црвен, схв. цр̀вен, [сr̀ljen], слн. čr̀ljen, стсл. чрьвлѥнъ, чрьвєнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
челле́ний
«червоний»
червленица
«багряниця»
черле́ний
черлени́стий
«червонястий»
черлени́ця
«червона вохра; червона глина»
черленя́к
«вид гриба»
че́рлінь
«деревина дуба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черве́н | болгарська |
| čerwjeny | верхньолужицька |
| чьрвити «фарбувати; рум’янити» | давньоруська |
| чьрвлѥнъ «червоний» | давньоруська |
| црвен | македонська |
| cerwjeny | нижньолужицька |
| саrveně | полабська |
| czyrwiony | польська |
| czyrzwiony | польська |
| *čr̥v(j)enъ | праслов’янська |
| червле́ный «темно-червоний» | російська |
| цр̀вен | сербохорватська |
| červený | словацька |
| чрьвлѥнъ | старослов’янська |
| чьрленыи | українська |
| czerwiony | українська |
| cerwjony | українська |
| cerwony | українська |
| сr̀ljen | українська |
| cлн. čr̀ljen | українська |
| чрьвєнъ «тс.» | українська |
| *čr̥viti «фарбувати в червоний колір (спочатку за допомогою кошенілі -- особливого різновиду червів, що давали червону фарбу)» | чеська |
| červený | чеська |
| *čr̥viti «фарбувати в червоний колір (спочатку за допомогою кошенілі -- особливого різновиду червів, що давали червону фарбу)» | ? |
| чьрвити «фарбувати; рум’янити» | ? |
| czyrwiony | ? |
| czyrzwiony | ? |
черлени́ця «? (закувала зозуленька, ой, під черленицев)»
утворення, похідне від [черле́ний] (‹ червле́ний) «червоний»;
найвірогідніше, описова назва калини, постійним народно-фольклорним епітетом якої є прикметник черво́ний (черво́на кали́на);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черле́ний «червоний» (‹ червле́ний) | ? |
| черво́ний (черво́на кали́на) | ? |
черля «Rottlera tinctoria Roxb.» (красиста)] (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [черле́ний] «червоний»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черле́ний «червоний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України