ЧЕРЕШНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

припускається посередництво ретороманської (пор. ретором. ceriéscha «черешня») та старобаварської (бав. ст. chersse «черешня»);

у разі запозичення з латинської мови не цілком ясні шляхи проникнення слова;

псл. *čeršьnja (*čerša) не зовсім ясне;

більшість етимологів розглядає як запозичення з латинської мови (батьківщиною садової черешні є Південне Причорномор’я), нар.-лат. ceresia ( лат. cerasus «вишня») у свою чергу вважається запозиченим з грецької;

гр. ϰέρασος, ϰερασός «тс.» неясного походження;

форма *čersьna (з -ьn-) виникла, ймовірно, під впливом назви višьnja;

існує також спроба (Георгиев Въпр. на бълг. етим. 25–26) пов’язати псл. *čeršja з фрако-фригійською назвою черешні, збереженою в гр. ϰέρασος «черешня» іє. *k^{(w)erǝs- «темний, чорний», пор. лит. kéršas «з білими і чорними плямами», (проти – Hamp ZfSlPh 31, 1963, 298–300);}

приймається й можливість запозичення слова з аккадської мови, пор. ак. karšu «плід з кісточкою (?)»;

р. чере́шня, бр. чарэ́шня, др. черешьня, п. czereśnia, trześnia, ст. czrześnia, ч. třešně, třešeň, слц. čerešňa, črešna, вл. třěšeń, ст. třěšnja, болг. чере́ша, [чрешня], м. цреша, црешна, схв. тре̏шња, [чре̏шња] «тс.», слн. črеšnja, čéšnja «черешня; вишня», цсл. чрhшьн";

через посередництво старослов’янської мови запозичено в давньоруську мову з грецької;

гр. Κορνήλιος походить від лат. Cornēlius «Корнелій», давньоримського патриціанського родового імені, яке загальноприйнятого пояснення не має;

пов’язується (Суперанская 79; Спр. личн. имен 426) з лат. cornū «ріг, бивень»;

припускається також зв’язок з лат. cornum «ягода дерену», cornus «дерен (кущ чи деревце)», спорідненим з гр. κράνος «тс.», κράνον «кизил (ягода)», лит. *kìrnas «вишневе дерево», дальші генетичні зв’язки яких із прус. kirno «кущ», лит. kẽras «тс.; корінь, пень», псл. *korę (korene) «корінь рослини», укр. ко́рінь та псл. *černъ (‹*ker-n-o) «держак; леміш», укр. че́ре́н «тс.» (Фасмер IV 340; Bern. I 146) менш певні, як і зіставлення (Boisacq 439, 509) з гр. κέρασος «вишневе дерево» (звідки виводяться лат. cerasus «тс.; плід вишні», псл. *čeršьna / čeršьnia «черешня», укр. чере́шня]. – Беринда 217; Сл. вл. імен 56; Бондалетов Русск. ономастика 102, 133; Петровский 135; Спр. личн. имен 426, 504; Knappová 113–114; Бірыла 102; Илчев 270; Constantinescu 35; Walde–Hofm. І 202; Frisk І 827–828; Pokorny 572–573. – Пор. ко́рінь¹, корне́т¹, че́ре́н, чере́шня;

р. Корне́лий, Корне́лия, заст. Корни́лий, розм. Корне́й, Ко́рни́й, Корни́л, Корни́ла, бр. Карне́й, Карне́лій, Карне́ль, Карні́л, Карні́ла, розм. Карно́, Карну́сь, др. Корнилий, п. Kornel, Korneli, Korneliusz, ч. слц. Kornel, болг. Корне́лий, Корнели, м. Корнел, Корнелие, Корнилие, схв. Кòрнēлије, Kornilije, слн. Kornel, Kornélius, Kornélij, стсл. Корнилии, Корнилъ, Корниль, Корнѣлъ, Корънилъ, Корьниль;