ЧЕРЕТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́жере́д «скирта; стіг СУМ, Slavia 1978; [жердини в клуні Пі]»
очевидно, утворене з прийменника о «біля, навколо» й основи іменника жерди́на;
в такому разі первісно означало «складене навколо жердини»;
вважається також (Zubatý St. а čl. I 2, 125) результатом зближення з основою жерд- здавна успадкованого [озере́д] «ожеред»;
розглядається (Дзендзелівський Slavia 1978, 274) і як давній варіант звукової форми з оз-;
менш переконливе припущення (Scheludko 139) про походження від рум. gireadă «тс.»;
р. [ожере́т] «довгий стіг, скирта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вожере́д
вучире́т
ожере́да
ожере́дити
«скиртувати»
ожере́дник
«скиртувальник»
ожере́т
«стіг»
ожи́редь
ожірі́ть
очере́д
очере́х
чере́т
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ожере́т «довгий стіг, скирта» | російська |
| gireadă «тс.» | румунська |
| о «біля, навколо» | ? |
| жерди́на | ? |
| означало «складене навколо жердини» | ? |
| жерд «ожеред» | ? |
| озере́д «ожеред» | ? |
очере́т «Phragmites Trin.» (бот.)
псл. *čertъ, пов’язане, очевидно, з *čьr̥tǫ, *čersti «різати, дряпати гострим предметом», іє. *ker- «різати» з огляду на гостре листя рослини;
допускається також зв’язок з іє. *ker(t)- «крутити, сукати, вити»;
р. [о́чере́т, чере́т], бр. чаро́т, п. oczeret (з укр.), схв. чре̏т (цре̏т) «лісова драговина, болотяний простір», слн. čréta «болотяна місцевість, очерет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очерети́на
очереті́вка
«очеретянка, Acrocephalus Naumann»
(орн.)
очере́тниця
«очеретянка; кропив’янка, Sylvia arundinacea»
(орн.)
очеретува́тий
«порослий очеретом»
очере́тяний
очеретя́ни́к
«чорт, що живе в очереті»
очеретя́нка
«(орн.) Acrocephalus; [(бот.) канаркова трава, Phalaris arundinacea L. Mak; заболочена низина; заросле болото Ч]»
чаратянка
«очеретянка»
(орн.)
чере́т
«очерет»
черти́на
«очеретина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чаро́т | білоруська |
| *ker- «різати» | індоєвропейська |
| *ker(t)- «крутити, сукати, вити» | індоєвропейська |
| oczeret (з укр.) | польська |
| *čertъ | праслов’янська |
| о́чере́т | російська |
| т «лісова драговина, болотяний простір» (цре̏т) | сербохорватська |
| čréta «болотяна місцевість, очерет» | словенська |
| чере́т | українська |
| *č | ? |
| *čersti «різати, дряпати гострим предметом» | ? |
у́черти «викинути геть»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [ви́черети] «вичерпати» Ж, похідним від псл. *čerpti «черпати», якому відповідає укр. чере́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *čerpti «черпати» | праслов’янська |
| ви́черети «вичерпати» | українська |
| чере́ти | українська |
чере́тка «стебло коноплини» (?)
очевидно, пов’язане з [чере́т] «очерет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чере́точка
(череточка конопляночка)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чере́т «очерет» | ? |
чере́тни́ця «куничник (наземний, пухнастий, ланцетний), Calamagrostis (epigeios, villosa, lanceоlata)» (бот.)
назви утворено від [чере́т] «очерет» за зовнішньою подібністю цих рослин;
р. [черетя́нка] (бот.) «куничник наземний», бр. чаро́тніца (бот.) «канаркова трава, Phalarіs L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черетянка
«куничник непомітний, Calamagrostis neglecta (Ehrh.) P.B.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чаро́тніца «канаркова трава, Phalarіs L.» (бот.) | білоруська |
| чере́т «очерет» | ? |
| черетя́нка «куничник наземний» (бот.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України