ЧЕРЕПКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. krina;

найвірогідніше, споріднене з гр. κέραμος «гончарна глина; цегла; горщик», псл. *čerpъ, укр. черепо́к, а також з нім. Ring «перстень», стсл. крѫгъ «круг», дісл. hringja «мала кругла посудина», що зводяться разом до іє. *kr- (*ker-) «обкручене, обліплене» (› «посудина з глини»);

менш обґрунтовані пов’язання з лат. scrīnium «круглий ящик, скринька» (Фасмер II 378), гр. κρήνη «джерело» (Фасмер ГСЭ 3, 100–101), з псл. *ker«різати» (Machek ESJČ 413);

неприйнятне зближення з п. krynica, укр. крини́ця (Sławski III 199–201);

р. кри́нка «глечик для молока», др. крина «міра (хлібна)», п. [krzynów, skrzynów] «вид ночов, великої миски», ч. заст. okřín «миска, посудина», слц. okrín «дерев’яна чаша, миска», вл. křina «дерев’яне корито, цебрик», нл. kśina «миска», болг. кри́на «дерев’яна міра зерна (близько 15 кг)», схв. ст. krȋnca «миска», слн. [krínja] «дійниця», стсл. криница «посудина; глечик»;

споріднене з прус. kerpetis «череп», а також з лтс. šķẽrpele «черепок», лит. kir̃pti «різати», дісл. skarfr «оцупок, пеньок», снн. scharf «черепок», двн. scirbi «тс.», дінд. karpara- «черепок, шкаралупа, череп»;

псл. *čerp- ( іє. *kerp-) зіставляється з псл. *k^ъr̥pati, укр. ко́рпа́ти «колупати» (Трубачев Рем. терминол. 228; ЭССЯ 4, 72–73; Черных II 382);

очевидно, реалія первісно позначала глиняний горщик, який виготовлявся спочатку плетенням з лози, що потім обмазувався глиною і після цього обпалювався;

іє. *(s)ker- «різати, кроїти», що далі пов’язується з *kerp- в значенні «плести»;

псл. *čerpъ;

р. че́реп «череп», бр. чэ́рап «тс.», п. czerep, ст. [trzop] «шкаралуща, оболонка; глиняний горщик, старий черепок», ч. střep «черепок», слц. črep «черепок, кахля; череп», вл. črjop «черепок», нл. crjop «тс.», болг. че́реп, [чръп] «черепок; череп», м. цреп «горщик на квіти; черепок», схв. цре̑п «черепиця; черепок», слн. črép «черепок, череп», цсл. чрѣпъ «глиняний горщик; цегла; череп»;

пов’язане з черепо́к;

очевидно, виникло на основі словосполуки деренча́ти, як черепки́;

не зовсім ясне;

можливо, виникло як лексико-семантичне утворення від *черепча́, зменшеної форми слова черепо́к «миска, горщик» – за формою невода;

пор., однак, п. cierzeniec «рибацький сачок, сітка» (SW I 332), ч. [č'eřeňec], схв. [че̏ренац] «тс.», що пов’язуються з псл. čerěnьсь як похідного від čerěnъ (ЭССЯ 4, 65–66);

тоді укр. [черепча́] можна розглядати як друкарську помилку замість черенча́;