ЧЕРЕПКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

кри́новка «сковорода»

псл. krina;
найвірогідніше, споріднене з гр. κέραμος «гончарна глина; цегла; горщик», псл. *čerpъ, укр. черепо́к, а також з нім. Ring «перстень», стсл. крѫгъ «круг», дісл. hringja «мала кругла посудина», що зводяться разом до іє. *kr- (*ker-) «обкручене, обліплене» (› «посудина з глини»);
менш обґрунтовані пов’язання з лат. scrīnium «круглий ящик, скринька» (Фасмер II 378), гр. κρήνη «джерело» (Фасмер ГСЭ 3, 100–101), з псл. *ker«різати» (Machek ESJČ 413);
неприйнятне зближення з п. krynica, укр. крини́ця (Sławski III 199–201);
р. кри́нка «глечик для молока», др. крина «міра (хлібна)», п. [krzynów, skrzynów] «вид ночов, великої миски», ч. заст. okřín «миска, посудина», слц. okrín «дерев’яна чаша, миска», вл. křina «дерев’яне корито, цебрик», нл. kśina «миска», болг. кри́на «дерев’яна міра зерна (близько 15 кг)», схв. ст. krȋnca «миска», слн. [krínja] «дійниця», стсл. криница «посудина; глечик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ри́нка «висока глиняна миска для випікання бабок і под.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кри́на «дерев’яна міра зерна (близько 15 кг)» болгарська
křina «дерев’яне корито, цебрик» верхньолужицька
κέραμος «гончарна глина; цегла; горщик» грецька
κρήνη «джерело» грецька
hringja «мала кругла посудина» давньоісландська
крина «міра (хлібна)» давньоруська
*kr- «обкручене, обліплене» (*ker-)(› «посудина з глини») індоєвропейська
*ker- індоєвропейська
scrīnium «круглий ящик, скринька» латинська
kśina «миска» нижньолужицька
Ring «перстень» німецька
krynica польська
krzynów «вид ночов, великої миски» польська
skrzynów «вид ночов, великої миски» польська
krina праслов’янська
*čerpъ праслов’янська
*ker «різати» праслов’янська
кри́нка «глечик для молока» російська
krȋnca «миска» сербохорватська
okrín «дерев’яна чаша, миска» словацька
krínja «дійниця» словенська
крѫгъ «круг» старослов’янська
криница «посудина; глечик» старослов’янська
черепо́к українська
крини́ця українська
okřín «миска, посудина» чеська
okřín «миска, посудина» ?
krȋnca «миска» ?

че́реп «кістяк голови; великий черепок; [глиняна посудина; горщик на квіти]»

споріднене з прус. kerpetis «череп», а також з лтс. šķẽrpele «черепок», лит. kir̃pti «різати», дісл. skarfr «оцупок, пеньок», снн. scharf «черепок», двн. scirbi «тс.», дінд. karpara- «черепок, шкаралупа, череп»;
псл. *čerp- ( іє. *kerp-) зіставляється з псл. *kъr̥pati, укр. ко́рпа́ти «колупати» (Трубачев Рем. терминол. 228; ЭССЯ 4, 72–73; Черных II 382);
очевидно, реалія первісно позначала глиняний горщик, який виготовлявся спочатку плетенням з лози, що потім обмазувався глиною і після цього обпалювався;
іє. *(s)ker- «різати, кроїти», що далі пов’язується з *kerp- в значенні «плести»;
псл. *čerpъ;
р. че́реп «череп», бр. чэ́рап «тс.», п. czerep, ст. [trzop] «шкаралуща, оболонка; глиняний горщик, старий черепок», ч. střep «черепок», слц. črep «черепок, кахля; череп», вл. črjop «черепок», нл. crjop «тс.», болг. че́реп, [чръп] «черепок; череп», м. цреп «горщик на квіти; черепок», схв. цре̑п «черепиця; черепок», слн. črép «черепок, череп», цсл. чрѣпъ «глиняний горщик; цегла; череп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

надчерепни́й
розчере́пи́ти «розбити на черепки»
чере́п'я (зб.)
череп'я́ний
череп'я́нка
черепа́ня «глиняна люлька; накривка з випаленої глини»
черепи́нка «черепочок»
черепи́ця
черепичи́на
черепи́чник (спец.)
чере́пниця «раковина»
черепо́к «осколок; горщик; (перен., знев.) череп»
черепу́лька «глиняна люлька»
черепу́шка «чарка; [мушля]»
черепъ
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чэ́рап «тс.» білоруська
че́реп болгарська
črjop «черепок» верхньолужицька
scirbi «тс.» давньоверхньонімецька
karpara- «черепок, шкаралупа, череп» давньоіндійська
skarfr «оцупок, пеньок» давньоісландська
*(s)ker- «різати, кроїти» індоєвропейська
šķẽrpele «черепок» латиська
kir̃pti «різати» литовська
цреп «горщик на квіти; черепок» македонська
crjop «тс.» нижньолужицька
czerep польська
*čerp- ( іє. *kerp-) праслов’янська
*k праслов’янська
*čerpъ праслов’янська
kerpetis «череп» прусська
че́реп «череп» російська
п «черепиця; черепок» сербохорватська
scharf «черепок» середньонижньонімецька
črep «черепок, кахля; череп» словацька
črép «черепок, череп» словенська
ко́рпа́ти «колупати» українська
чръп «черепок; череп» українська
чрѣпъ «глиняний горщик; цегла; череп» церковнослов’янська
střep «черепок» чеська
значенні «плести» ?
trzop «шкаралуща, оболонка; глиняний горщик, старий черепок» ?

черепкати «деренчати, рипіти, тріскотіти»

пов’язане з черепо́к;
очевидно, виникло на основі словосполуки деренча́ти, як черепки́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черепо́к ?
деренча́ти ?
як черепки́ ?

черепча́ «невеликий невід»

не зовсім ясне;
можливо, виникло як лексико-семантичне утворення від *черепча́, зменшеної форми слова черепо́к «миска, горщик» – за формою невода;
пор., однак, п. cierzeniec «рибацький сачок, сітка» (SW I 332), ч. [č'eřeňec], схв. [че̏ренац] «тс.», що пов’язуються з псл. čerěnьсь як похідного від čerěnъ (ЭССЯ 4, 65–66);
тоді укр. [черепча́] можна розглядати як друкарську помилку замість черенча́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cierzeniec «рибацький сачок, сітка» польська
čerěnьсь як похідного від čerěnъ праслов’янська
че̏ренац «тс.» сербохорватська
черепча́ українська
č'eřeňec чеська
*черепча́ ?
черепо́к «миска, горщик» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України