ЧЕРЕПАНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

назва пов’язана з че́реп з огляду на подібність плодів цієї рослини до чашечок чи якихось інших череп’яних виробів;

псл. *čerpъ;

споріднене з прус. kerpetis «череп», а також з лтс. šķẽrpele «черепок», лит. kir̃pti «різати», дісл. skarfr «оцупок, пеньок», снн. scharf «черепок», двн. scirbi «тс.», дінд. karpara- «черепок, шкаралупа, череп»;

іє. *(s)ker- «різати, кроїти», що далі пов’язується з *kerp- в значенні «плести»;

очевидно, реалія первісно позначала глиняний горщик, який виготовлявся спочатку плетенням з лози, що потім обмазувався глиною і після цього обпалювався;

псл. *čerp- ( іє. *kerp-) зіставляється з псл. *k^ъr̥pati, укр. ко́рпа́ти «колупати» (Трубачев Рем. терминол. 228; ЭССЯ 4, 72–73; Черных II 382);

р. че́реп «череп», бр. чэ́рап «тс.», п. czerep, ст. [trzop] «шкаралуща, оболонка; глиняний горщик, старий черепок», ч. střep «черепок», слц. črep «черепок, кахля; череп», вл. črjop «черепок», нл. crjop «тс.», болг. че́реп, [чръп] «черепок; череп», м. цреп «горщик на квіти; черепок», схв. цре̑п «черепиця; черепок», слн. črép «черепок, череп», цсл. чрѣпъ «глиняний горщик; цегла; череп»;

псл. *čerpaxa, похідне від *čerpъ (*čerpa), укр. че́реп;

утворення витіснило з табуїстичних міркувань давніше желв (Зеленин 2, 53);

р. черепа́ха «черепаха; [простий негодящий посуд]», бр. чарапа́ха, слн. črеpáha;