ЧЕРЕНОК — ЕТИМОЛОГІЯ
че́ре́н «леміш; колодочка (ножа); стебло»
псл. *černъ/černa/černo/černь;
чергуванням голосних пов’язане з псл. korę (род. в. korene, зн. в. korenь);
зіставляється з дінд. kárṇa- «руків’я, держак», кімр. carn «ручка»;
іє. *ker-n-;
р. [че́рен] «руків’я; чубук, живець», черено́к «тс.», бр. чарано́к «живець; черешок; колодочка (ножа)», др. черень «руків’я», п. trzon «руків’я; черенок (ножа); вогнище, (перен.) ядро (чогось)», ч. střen «(рідк.) молодша дитина; ст. стрижень стовбура (у дереві)», слц. črienka «колодочка (ножа і под.)», вл. čronо «колодочка ножа; руків’я; ясна», нл. crjonk «руків’я соломорізки», болг. че́рен, [чи́рен] «руків’я, колодочка (ножа)», схв. crȅn, слн. črȇn «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чере́нка
«колодочка (ножа) (мн.: черенки́, черему́шки) «тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чарано́к «живець; черешок; колодочка (ножа)» | білоруська |
| че́рен | болгарська |
| čronо «колодочка ножа; руків’я; ясна» | верхньолужицька |
| kárṇa- «руків’я, держак» | давньоіндійська |
| черень «руків’я» | давньоруська |
| *ker-n- | індоєвропейська |
| carn «ручка» | кімрська |
| crjonk «руків’я соломорізки» | нижньолужицька |
| trzon «руків’я; черенок (ножа); вогнище, (перен.) ядро (чогось)» | польська |
| *černъ/černa/černo/černь | праслов’янська |
| korę (род. в. korene, зн. в. korenь) | праслов’янська |
| че́рен «руків’я; чубук, живець» | російська |
| crȅn | сербохорватська |
| črienka «колодочка (ножа і под.)» | словацька |
| črȇn «тс.» | словенська |
| черено́к «тс.» | українська |
| чи́рен «руків’я, колодочка (ножа)» | українська |
| střen «(рідк.) молодша дитина; ст. стрижень стовбура (у дереві)» | чеська |
черенки́ «друкарський шрифт» (мн.)
очевидно, результат лексико-семантичного утворення від черенки́ «колодочки (ножа); черешки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черенки́ «колодочки (ножа); черешки» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України