ЧЕРЕВИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

че́рево «живіт, утроба»

псл. *červо;
зіставляється з прус. kērmens «тіло, живіт», дісл. hǫrund «м’ясо, тіло», двн. hërdo «шкура, шкіра» (Bern. I 150–151; Trautmann 128; Specht 79);
менш обґрунтовані зіставлення з дінд. kṛ́p «форма, фігура», ав. kǝrǝfš «тіло, постать», лат. corpus «тіло, тулуб», двн. hrëf «тс.», гр. πραπίς «грудочеревна перепона» (Ernout–Meillet I 258), з гот. haírþra «нутрощі» (Trautmann 128; Meillet Études 167–168);
іє. *(s)ker- «різати; шкіра»;
р. [че́ре́во, черёво] «черево», чре́воцсл.), бр. чэ́рава, др. черево «живіт; шкіра з живота», п. trzewo «нутрощі», ч. střevo «кишка», слц. črevo, вл. črjewo «тс.», нл. crjowo «кишки», полаб. crevǘ «тс.; нутрощі», болг. чре́во «(заст.) кишка; черево», черво́ «кишка», м. црево «кишки», схв. цре́во «кишка», слн. črevî «тс.; нижня частина живота», стсл. чрѣво «живіт; черево»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

надчеревни́й
начере́вний
начере́вник
очере́вина
очере́вити «вительбушити»
підочере́вина
підчере́в'я
підчере́вий
підчере́вина
підчеревни́й
підчере́вник
почере́вина «нижня частина черева; пронос; шльондра»
почере́вниця «кривавий пронос»
почере́вщина «пух на череві; платня або частування повії»
черева́н «пузань; (іхт.) гірчак, Rhodeus amarus»
черевани́стий
черева́нь
черева́нька «вид коропа, Cyprinus amarus» (іхт.)
черева́тець «молюск»
черева́тий
черева́тіти «ставати череватим; вагітніти»
черева́тки «гриби гастероміцети, Gasteromycetales» (бот.)
черева́ч «пузань; пуголовок»
череви́на «живіт»
череві́й «пузань»
чере́вни́й
черево
череву́га «череван; череванька» (іхт.)
череву́ля «пузань»
череву́ха «черевуга» (іхт.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kǝrǝfš «тіло, постать» авестійська
чэ́рава білоруська
чре́во «(заст.) кишка; черево» болгарська
črjewo «тс.» верхньолужицька
haírþra «нутрощі» готська
πραπίς «грудочеревна перепона» грецька
hërdo «шкура, шкіра» давньоверхньонімецька
hrëf «тс.» давньоверхньонімецька
kṛ́p «форма, фігура» давньоіндійська
hǫrund «м’ясо, тіло» давньоісландська
черево «живіт; шкіра з живота» давньоруська
*(s)ker- «різати; шкіра» індоєвропейська
corpus «тіло, тулуб» латинська
црево «кишки» македонська
crjowo «кишки» нижньолужицька
crevǘ «тс.; нутрощі» полабська
trzewo «нутрощі» польська
*červо праслов’янська
kērmens «тіло, живіт» прусська
че́ре́во російська
цре́во «кишка» сербохорватська
črevo словацька
črevî «тс.; нижня частина живота» словенська
чрѣво «живіт; черево» старослов’янська
черёво «черево» українська
чре́воцсл.) українська
черво́ «кишка» українська
střevo «кишка» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України