ЧЕРГОВОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
че́рга́ «послідовність, певний порядок у часі, русі тощо; група людей, що стоять одне за одним, плетениця; ряд пострілів»
запозичення з тюркських мов;
пор. тур. ст. [жерге] «ряд; порядок; (військ.) стрій», аз. чǝркǝ, чув. йěрке «тс.», чаг. čärgä «ряд, черга», що вважаються запозиченнями з монгольської мови, пор. монг. жирге «ряд; розряд; ступінь; черга», бур. зǝргǝ «ряд; ступінь; звання»;
малоймовірне зіставлення (Zubató AfS1Ph 16, 387–388) з лит. ker̃gti «з’єднувати, сполучати»;
р. [че́рга́], бр. чарга́, др. черга, п. [czerha, czerga] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
безчерго́вий
безчере́жний
очерга
«почет»
позачерго́вий
почере́жний
почерзі́
черг
«жереб»
черга
чергове́ць
«козак, призначений на варту»
(іст.)
черго́ви́й
чергува́ти
«вартувати; змінювати одне одним»
чергува́тися
«змінюватися; сперечатися щодо черговості»
че́рег
«тс.»
чере́жний
«черговий»
че́ржитися
«чергуватися (в роботі)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чǝркǝ | азербайджанська |
чарга́ | білоруська |
зǝргǝ «ряд; ступінь; звання» | бурятська |
черга | давньоруська |
ker̃gti «з’єднувати, сполучати» | литовська |
жирге «ряд; розряд; ступінь; черга» | монгольська |
czerha (з укр.) | польська |
czerga (з укр.) | польська |
че́рга́ | російська |
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» | турецька |
čärgä «ряд, черга» | чагатайська |
йěрке «тс.» | чуваська |
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» | ? |
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» | ? |
жирге «ряд; розряд; ступінь; черга» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України