ЧЕРГИ — ЕТИМОЛОГІЯ

че́рга́ «послідовність, певний порядок у часі, русі тощо; група людей, що стоять одне за одним, плетениця; ряд пострілів»

малоймовірне зіставлення (Zubató AfS1Ph 16, 387–388) з лит. ker̃gti «з’єднувати, сполучати»;
пор. тур. ст. [жерге] «ряд; порядок; (військ.) стрій», аз. чǝркǝ, чув. йěрке «тс.», чаг. čärgä «ряд, черга», що вважаються запозиченнями з монгольської мови, пор. монг. жирге «ряд; розряд; ступінь; черга», бур. зǝргǝ «ряд; ступінь; звання»;
запозичення з тюркських мов;
р. [че́рга́], бр. чарга́, др. черга, п. [czerha, czerga] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

безчерго́вий
безчере́жний
очерга «почет»
позачерго́вий
почере́жний
почерзі́
черг «жереб»
черга
чергове́ць «козак, призначений на варту» (іст.)
черго́ви́й
чергува́ти «вартувати; змінювати одне одним»
чергува́тися «змінюватися; сперечатися щодо черговості»
че́рег «тс.»
чере́жний «черговий»
че́ржитися «чергуватися (в роботі)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чǝркǝ азербайджанська
чарга́ білоруська
зǝргǝ «ряд; ступінь; звання» бурятська
черга давньоруська
ker̃gti «з’єднувати, сполучати» литовська
жирге «ряд; розряд; ступінь; черга» монгольська
czerhaукр.) польська
czergaукр.) польська
че́рга́ російська
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» турецька
čärgä «ряд, черга» чагатайська
йěрке «тс.» чуваська
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» ?
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» ?
жирге «ряд; розряд; ступінь; черга» ?

дже́рґа «ковдра; підклад під голову»

запозичено з турецької мови, можливо, через посередництво східнороманських мов (рум. cérgă «ковдра, покривало з грубого сукна, попона», молд. че́ргэ «тс.»);
тур. çerge «легкий намет; навіс на двох стовпах» може бути зіставлене з кар. чэргев (чёргяв) «пелюшка», пов’язаним з дієслівною основою чэрге- (чёргя-) «обвивати, сповивати, кутати»;
болг. че́рга «дерюга, ряднина», схв. чȇрга «циганське шатро»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дже́рга «запаска з непофарбованої шерстяної тканини»
джя́рга «вовняна ковдра»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
че́рга «дерюга, ряднина» болгарська
чэргев «пелюшка» (чёргяв) караїмська
чȇрга «циганське шатро» сербохорватська
çerge «легкий намет; навіс на двох стовпах» турецька
чэрге- «обвивати, сповивати, кутати» (чёргя-) ?

корово́д «хоровод, хороводний танок»

здебільшого пояснюється як результат видозміни не зовсім ясного хорово́д під впливом якогось іншого слова;
пропонується також (Булич ИОРЯС 9/3, 427; Брандт РФВ 22, 126; Соболевский ИОРЯС 10/2, 454, Лекции 126) тлумачення р. [корого́д], бр. ст. корогодъ як форми давнішої від [корово́д] і хорово́д і непереконливо зближуваної з укр. че́рга, [че́рег] чи з семантично надто віддаленими лит. ker̃gti «покривати, злучатися» (про тварин), kargýti «тс.» (Ильинский ЖСт 16/1, 39–40) або з вепс. kargaidan «танцюю», ест. kargan «плигаю, скачу» (Зеленин ИОРЯС 10/2, 454–455);
остаточно не з’ясоване;
р. [караво́д] «хоровод», [караво́да, караво́н, корово́д, корово́н, корово́нт, корогво́д, корого́ть] «тс.; скупчення народу на святковому гулянні; група людей; десять снопів льону, складених конусоподібно», [корого́д] «хоровод; скупчення народу на святковому гулянні; натовп; компанія; селянський сход; ряд паль; спосіб укладання хліба на відкритому повітрі; скандал», бр. караго́д «народні гуляння з танцями, піснями і драматичними виставами; масовий дитячий танок; [хоровод, мотовило]», [караво́дам] «чередою», [караво́дзіцца] «водити хоровод», караго́дзіць «тс.», ст. корого́дъ «хоровод» (1520), п. korowód «процесія людей, що рухаються в танцювальному ритмі з співом; танцювальне коло» (з укр.), korowody «тяганина», ч. заст. korovod «хоровод»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

караво́дити «зчиняти галас»
корові́д
корово́дка «та, що веде хоровод; проводирка гурту дівчат; верховода»
корогі́д «частина дореволюційного весільного обряду; перезва»
корого́д «тс.»
корого́да «сварка»
корого́дитися «вовтузитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
корогодъ (ст.) білоруська
корово́д (ст.) білоруська
хорово́д (ст.) білоруська
караго́д «народні гуляння з танцями, піснями і драматичними виставами; масовий дитячий танок; [хоровод, мотовило]» білоруська
караво́дам «чередою» білоруська
караво́дзіцца «водити хоровод» білоруська
караго́дзіць «тс.» білоруська
корого́дъ «хоровод» (1520)(ст.) білоруська
kargaidan «танцюю» вепська
kargan «плигаю, скачу» естонська
ker̃gti «покривати, злучатися» (про тварин) литовська
kargýti «тс.» литовська
korowód «процесія людей, що рухаються в танцювальному ритмі з співом; танцювальне коло»«тяганина»укр.), korowody польська
korowody польська
корого́д російська
караво́д «хоровод» російська
караво́да російська
караво́н російська
корово́д російська
корово́н російська
корово́нт російська
корогво́д російська
корого́ть «тс.; скупчення народу на святковому гулянні; група людей; десять снопів льону, складених конусоподібно» російська
корого́д «хоровод; скупчення народу на святковому гулянні; натовп; компанія; селянський сход; ряд паль; спосіб укладання хліба на відкритому повітрі; скандал» російська
хорово́д українська
че́рга українська
че́рег українська
korovod «хоровод» (заст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України