ЧЕРГИ — ЕТИМОЛОГІЯ

малоймовірне зіставлення (Zubató AfS1Ph 16, 387–388) з лит. ker̃gti «з’єднувати, сполучати»;

пор. тур. ст. [жерге] «ряд; порядок; (військ.) стрій», аз. чǝркǝ, чув. йěрке «тс.», чаг. čärgä «ряд, черга», що вважаються запозиченнями з монгольської мови, пор. монг. жирге «ряд; розряд; ступінь; черга», бур. зǝргǝ «ряд; ступінь; звання»;

запозичення з тюркських мов;

р. [че́рга́], бр. чарга́, др. черга, п. [czerha, czerga] (з укр.);

запозичено з турецької мови, можливо, через посередництво східнороманських мов (рум. cérgă «ковдра, покривало з грубого сукна, попона», молд. че́ргэ «тс.»);

тур. çerge «легкий намет; навіс на двох стовпах» може бути зіставлене з кар. чэргев (чёргяв) «пелюшка», пов’язаним з дієслівною основою чэрге- (чёргя-) «обвивати, сповивати, кутати»;

болг. че́рга «дерюга, ряднина», схв. чȇрга «циганське шатро»;

здебільшого пояснюється як результат видозміни не зовсім ясного хорово́д під впливом якогось іншого слова;

пропонується також (Булич ИОРЯС 9/3, 427; Брандт РФВ 22, 126; Соболевский ИОРЯС 10/2, 454, Лекции 126) тлумачення р. [корого́д], бр. ст. корогодъ як форми давнішої від [корово́д] і хорово́д і непереконливо зближуваної з укр. че́рга, [че́рег] чи з семантично надто віддаленими лит. ker̃gti «покривати, злучатися» (про тварин), kargýti «тс.» (Ильинский ЖСт 16/1, 39–40) або з вепс. kargaidan «танцюю», ест. kargan «плигаю, скачу» (Зеленин ИОРЯС 10/2, 454–455);

остаточно не з’ясоване;

р. [караво́д] «хоровод», [караво́да, караво́н, корово́д, корово́н, корово́нт, корогво́д, корого́ть] «тс.; скупчення народу на святковому гулянні; група людей; десять снопів льону, складених конусоподібно», [корого́д] «хоровод; скупчення народу на святковому гулянні; натовп; компанія; селянський сход; ряд паль; спосіб укладання хліба на відкритому повітрі; скандал», бр. караго́д «народні гуляння з танцями, піснями і драматичними виставами; масовий дитячий танок; [хоровод, мотовило]», [караво́дам] «чередою», [караво́дзіцца] «водити хоровод», караго́дзіць «тс.», ст. корого́дъ «хоровод» (1520), п. korowód «процесія людей, що рухаються в танцювальному ритмі з співом; танцювальне коло» (з укр.), korowody «тяганина», ч. заст. korovod «хоровод»;