ЧЕРГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
че́рга́ «послідовність, певний порядок у часі, русі тощо; група людей, що стоять одне за одним, плетениця; ряд пострілів»
малоймовірне зіставлення (Zubató AfS1Ph 16, 387–388) з лит. ker̃gti «з’єднувати, сполучати»;
пор. тур. ст. [жерге] «ряд; порядок; (військ.) стрій», аз. чǝркǝ, чув. йěрке «тс.», чаг. čärgä «ряд, черга», що вважаються запозиченнями з монгольської мови, пор. монг. жирге «ряд; розряд; ступінь; черга», бур. зǝргǝ «ряд; ступінь; звання»;
запозичення з тюркських мов;
р. [че́рга́], бр. чарга́, др. черга, п. [czerha, czerga] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
безчерго́вий
безчере́жний
очерга
«почет»
позачерго́вий
почере́жний
почерзі́
черг
«жереб»
черга
чергове́ць
«козак, призначений на варту»
(іст.)
черго́ви́й
чергува́ти
«вартувати; змінювати одне одним»
чергува́тися
«змінюватися; сперечатися щодо черговості»
че́рег
«тс.»
чере́жний
«черговий»
че́ржитися
«чергуватися (в роботі)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чǝркǝ | азербайджанська |
чарга́ | білоруська |
зǝргǝ «ряд; ступінь; звання» | бурятська |
черга | давньоруська |
ker̃gti «з’єднувати, сполучати» | литовська |
жирге «ряд; розряд; ступінь; черга» | монгольська |
czerha (з укр.) | польська |
czerga (з укр.) | польська |
че́рга́ | російська |
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» | турецька |
čärgä «ряд, черга» | чагатайська |
йěрке «тс.» | чуваська |
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» | ? |
жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій» | ? |
жирге «ряд; розряд; ступінь; черга» | ? |
дже́рґа «ковдра; підклад під голову»
запозичено з турецької мови, можливо, через посередництво східнороманських мов (рум. cérgă «ковдра, покривало з грубого сукна, попона», молд. че́ргэ «тс.»);
тур. çerge «легкий намет; навіс на двох стовпах» може бути зіставлене з кар. чэргев (чёргяв) «пелюшка», пов’язаним з дієслівною основою чэрге- (чёргя-) «обвивати, сповивати, кутати»;
болг. че́рга «дерюга, ряднина», схв. чȇрга «циганське шатро»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дже́рга
«запаска з непофарбованої шерстяної тканини»
джя́рга
«вовняна ковдра»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
че́рга «дерюга, ряднина» | болгарська |
чэргев «пелюшка» (чёргяв) | караїмська |
чȇрга «циганське шатро» | сербохорватська |
çerge «легкий намет; навіс на двох стовпах» | турецька |
чэрге- «обвивати, сповивати, кутати» (чёргя-) | ? |
корово́д «хоровод, хороводний танок»
здебільшого пояснюється як результат видозміни не зовсім ясного хорово́д під впливом якогось іншого слова;
пропонується також (Булич ИОРЯС 9/3, 427; Брандт РФВ 22, 126; Соболевский ИОРЯС 10/2, 454, Лекции 126) тлумачення р. [корого́д], бр. ст. корогодъ як форми давнішої від [корово́д] і хорово́д і непереконливо зближуваної з укр. че́рга, [че́рег] чи з семантично надто віддаленими лит. ker̃gti «покривати, злучатися» (про тварин), kargýti «тс.» (Ильинский ЖСт 16/1, 39–40) або з вепс. kargaidan «танцюю», ест. kargan «плигаю, скачу» (Зеленин ИОРЯС 10/2, 454–455);
остаточно не з’ясоване;
р. [караво́д] «хоровод», [караво́да, караво́н, корово́д, корово́н, корово́нт, корогво́д, корого́ть] «тс.; скупчення народу на святковому гулянні; група людей; десять снопів льону, складених конусоподібно», [корого́д] «хоровод; скупчення народу на святковому гулянні; натовп; компанія; селянський сход; ряд паль; спосіб укладання хліба на відкритому повітрі; скандал», бр. караго́д «народні гуляння з танцями, піснями і драматичними виставами; масовий дитячий танок; [хоровод, мотовило]», [караво́дам] «чередою», [караво́дзіцца] «водити хоровод», караго́дзіць «тс.», ст. корого́дъ «хоровод» (1520), п. korowód «процесія людей, що рухаються в танцювальному ритмі з співом; танцювальне коло» (з укр.), korowody «тяганина», ч. заст. korovod «хоровод»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
караво́дити
«зчиняти галас»
корові́д
корово́дка
«та, що веде хоровод; проводирка гурту дівчат; верховода»
корогі́д
«частина дореволюційного весільного обряду; перезва»
корого́д
«тс.»
корого́да
«сварка»
корого́дитися
«вовтузитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
корогодъ (ст.) | білоруська |
корово́д (ст.) | білоруська |
хорово́д (ст.) | білоруська |
караго́д «народні гуляння з танцями, піснями і драматичними виставами; масовий дитячий танок; [хоровод, мотовило]» | білоруська |
караво́дам «чередою» | білоруська |
караво́дзіцца «водити хоровод» | білоруська |
караго́дзіць «тс.» | білоруська |
корого́дъ «хоровод» (1520)(ст.) | білоруська |
kargaidan «танцюю» | вепська |
kargan «плигаю, скачу» | естонська |
ker̃gti «покривати, злучатися» (про тварин) | литовська |
kargýti «тс.» | литовська |
korowód «процесія людей, що рухаються в танцювальному ритмі з співом; танцювальне коло»«тяганина» (з укр.), korowody | польська |
korowody | польська |
корого́д | російська |
караво́д «хоровод» | російська |
караво́да | російська |
караво́н | російська |
корово́д | російська |
корово́н | російська |
корово́нт | російська |
корогво́д | російська |
корого́ть «тс.; скупчення народу на святковому гулянні; група людей; десять снопів льону, складених конусоподібно» | російська |
корого́д «хоровод; скупчення народу на святковому гулянні; натовп; компанія; селянський сход; ряд паль; спосіб укладання хліба на відкритому повітрі; скандал» | російська |
хорово́д | українська |
че́рга | українська |
че́рег | українська |
korovod «хоровод» (заст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України