ЧЕРВОНІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
черво́ний «кольору крові та близьких відтінків»
запозичення з польської мови;
п. czerwony є вторинною формою, що витіснила давнішу [czerwiony];
пор. п. ст. czyrwiony;
ствердіння w пояснюється впливом чеської вимови, що відбився і в інших випадках, пор. wesoły – ст. wiesioły, serce – ст. sierce тощо (Łoś GP I 161, 205);
припускається також можливість питомо польського фонетичного розвитку (Sł. prasł. II 262–263);
р. (поет., обл.) черво́нный, бр. чырво́ны, п. czerwony, ст. czyrwiony, [czerwiony], нл. [cerwjony, cerwony];
Фонетичні та словотвірні варіанти
позачерво́ний
«ультрачервоний»
почервоні́лий
пречерво́ний
«яскраво-червоний»
про́червоний
«червонястий»
розчервена́тися
«почервоніти»
черве́ний
«тс.»
червени́ця
«червона глина»
червені́ти
черві́нець
черві́нити
«рум’янити; прикрашати»
черві́нка
«кривавий пронос; черевний тиф»
червінки́
«сорт яблук»
черві́нковий
«багряний»
че́рвінь
«брунатно-червона фарба; багрянець, рум’янець»
червінько́вий
«брунатно-червоний»
че́рво
«червоно»
червона́вий
червона́стий
черво́нець
«червоногвардієць»
червони́ло
«червоне чорнило»
червони́ти
червони́ця
«червона вохра»«підосичник (гриб)»
червоні́ти
червоні́шати
червонкува́тий
червонува́тий
червоный
че́рвонь
«червоність; червона фарба»
червоню́х
«червоноклоп, Pyrrhocoris Fall.»
(ент.)
червоня́вий
червоня́к
«червонюк»
червоня́стий
червоня́чка
«червона вохра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чырво́ны | білоруська |
| cerwjony | нижньолужицька |
| cerwony | нижньолужицька |
| czerwony | польська |
| czyrwiony | польська |
| czerwony | польська |
| черво́нный (поет., обл.) | російська |
| czerwiony | українська |
| czerwiony | ? |
| czyrwiony | ? |
| czyrwiony | ? |
| wesoły | ? |
| wiesioły | ? |
| serce | ? |
| sierce | ? |
| czyrwiony | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України