ЧЕРВОНИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
черво́ний «кольору крові та близьких відтінків»
припускається також можливість питомо польського фонетичного розвитку (Sł. prasł. II 262–263);
ствердіння w пояснюється впливом чеської вимови, що відбився і в інших випадках, пор. wesoły – ст. wiesioły, serce – ст. sierce тощо (Łoś GP I 161, 205);
пор. п. ст. czyrwiony;
п. czerwony є вторинною формою, що витіснила давнішу [czerwiony];
запозичення з польської мови;
р. (поет., обл.) черво́нный, бр. чырво́ны, п. czerwony, ст. czyrwiony, [czerwiony], нл. [cerwjony, cerwony];
Фонетичні та словотвірні варіанти
позачерво́ний
«ультрачервоний»
почервоні́лий
пречерво́ний
«яскраво-червоний»
про́червоний
«червонястий»
розчервена́тися
«почервоніти»
черве́ний
«тс.»
червени́ця
«червона глина»
червені́ти
черві́нець
черві́нити
«рум’янити; прикрашати»
черві́нка
«кривавий пронос; черевний тиф»
червінки́
«сорт яблук»
черві́нковий
«багряний»
че́рвінь
«брунатно-червона фарба; багрянець, рум’янець»
червінько́вий
«брунатно-червоний»
че́рво
«червоно»
червона́вий
червона́стий
черво́нець
«червоногвардієць»
червони́ло
«червоне чорнило»
червони́ти
червони́ця
«червона вохра»«підосичник (гриб)»
червоні́ти
червоні́шати
червонкува́тий
червонува́тий
червоный
че́рвонь
«червоність; червона фарба»
червоню́х
«червоноклоп, Pyrrhocoris Fall.»
(ент.)
червоня́вий
червоня́к
«червонюк»
червоня́стий
червоня́чка
«червона вохра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чырво́ны | білоруська |
| cerwjony | нижньолужицька |
| cerwony | нижньолужицька |
| czyrwiony | польська |
| czerwony | польська |
| czerwony | польська |
| черво́нный (поет., обл.) | російська |
| czerwiony | українська |
| wesoły | ? |
| wiesioły | ? |
| serce | ? |
| sierce | ? |
| czyrwiony | ? |
| czyrwiony | ? |
| czerwiony | ? |
| czyrwiony | ? |
верм'я́ний «рум’яний-.;Ж, Бі, червонощокий Пі»
[верм՝я́но] «рум’янець» Бі;
очевидно, походить від псл. *vьrm- «черв’як» (др. вермие «сарана, черви»), як укр. черво́ний від псл. *čьrѵь «черв’як»;
у такому разі споріднене з лит. varmas «комаха», прус. warmun «червоний», wormyan, urminan «тс.», гот. waúrms «черв’як», двн. wurm, англ. worm, лат. vermis «тс.»;
сумнів щодо існування псл. *vьrm- (Mátl Sborník FFBrU 13, 37–40) втрачає ґрунт у світлі наведеного тут українського матеріалу, який досі не враховувався;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вер
верня́ний
вир
вірня́ний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| worm | англійська |
| waúrms «черв’як» | готська |
| wurm | давньоверхньонімецька |
| vermis «тс.» | латинська |
| varmas «комаха» | литовська |
| *v «черв’як» (др. вермие «сарана, черви») | праслов’янська |
| *č «черв’як» | праслов’янська |
| *v | праслов’янська |
| warmun «червоний» | прусська |
| черво́ний | українська |
| wormyan | ? |
| urminan «тс.» | ? |
че́рвень «шостий місяць року»
менш переконливе пов’язання (Holub–Kop. 91–92) з черво́ний як назвою місяця червоних квітів;
пор. лит. kirmelių͂ «червень, (букв.) місяць хробаків»;
назва пов’язана з черв, оскільки в червні розвиваються лялечки (черв’ячки) (Кравчук УМШ 1955/3, 62; Bern. I 173), з яких видобували червону фарбу (червець) (Sławski I 119);
псл. *čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь «липень, червень», похідне (пасивний дієприкм. мин. ч.) від псл. *čr̥viti, утвореного від *čr̥vь, укр. черв;
р. [че́рвень] (чол. р.) «червено», бр. чэ́рвень, [чэрвец], др. чьрвєнь, чьрвьць «липень», п. czerwiec «червень», ст. czyrwień, ч. červen «тс.», цсл. чрьвень «липень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
че́рве́ць
«тс.»
червне́вий
черцьо́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чэ́рвень | білоруська |
| чьрвєнь | давньоруська |
| kirmelių͂ «червень, (букв.) місяць хробаків» | литовська |
| czerwiec «червень» | польська |
| *čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь «липень, червень» | праслов’янська |
| *čr̥viti | праслов’янська |
| че́рвень «червено» (чол. р.) | російська |
| черв | українська |
| чэрвец | українська |
| чьрвьць «липень» | українська |
| чрьвень «липень» | церковнослов’янська |
| červen «тс.» | чеська |
| черво́ний | ? |
| kirmelių͂ «червень, (букв.) місяць хробаків» | ? |
| черв | ? |
| *čr̥vь | ? |
| czyrwień | ? |
червеня́к «вільшанка, Erithacus rubecula L.» (орн.)
назви утворено від [черве́ний] «червоний», черво́ний з огляду на наявність червоних або яскраво-рудих відтінків у забарвленні цих птахів;
Фонетичні та словотвірні варіанти
червоню́х
«снігур, Pyrrhula pyrrhula L.»
(орн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черве́ний «червоний» | ? |
| черво́ний | ? |
черлени́ця «? (закувала зозуленька, ой, під черленицев)»
утворення, похідне від [черле́ний] (‹ червле́ний) «червоний»;
найвірогідніше, описова назва калини, постійним народно-фольклорним епітетом якої є прикметник черво́ний (черво́на кали́на);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черле́ний «червоний» (‹ червле́ний) | ? |
| черво́ний (черво́на кали́на) | ? |
чи́рва «масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком»
очевидно, більш архаїчною формою є че́рва, яка виникла з *чьрвъ «червоний» (пор. др. чьрвь, червь «червона фарба; червона тканина»);
назва дана за кольором масті карт;
видозміна кореневого голосного в реєстровому слові, очевидно, пояснюється впливом слова черво́ний, у якому ненаголошене е нерідко наближається у вимові до и;
р. че́рва «чирва», бр. чы́рва, п. czerwień «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
че́рва
черво́вий
чирво́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чы́рва | білоруська |
| czerwień «тс.» | польська |
| че́рва «чирва» | російська |
| че́рва | ? |
| *чьрвъ «червоний» (пор. др. чьрвь, червь «червона фарба; червона тканина») | ? |
| черво́ний | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України