ЧЕРВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
черв «повзуча безхребетна тварина, хробак»
псл. *čr̥vь, утворення, що витіснило давніше *čr̥mь, збережене тільки в словах з переносним значенням або в похідних, зокрема, в псл. *čr̥mьnъ(jь) «червоний», укр. (поет.) черле́ний;
припускається, що v замість первісного m з’явився під впливом семантично й етимологічно спорідненого псл. *čr̥viti, де одне зі значень «кишіти (про черв’яків і мурашок)»;
спроби зіставити з лит. kìrvarpa «черв’як; червоточина» (‹ *kirv-varpa поряд з kirm̃varpa) (Bern. I 173), з реконструйованим лит. *skirvis, пор. лит. skirvina «біжить, як мурашка» (Specht 45), з лат. carvus «кривий» (Fick I 385–386) непереконливі;
р. червь, бр. чарвя́к, др. чьрвь (чол. р.) «черв’як», (жін. р.) «червона фарба, тканина», п. czerw, ч. слц. červ, вл. čerw, нл. cerw, полаб. carv lezącě «равлик», (букв.) «черв повзучий», болг. че́рвей, ст. черв, м. црв, схв. цр̑в, слн. čŕv, стсл. чрьвь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зачерви́вити
«завести черви»
зачервля́ти
«червити»
почерва́чений
«поточений черв’яками»
черв'я́к
черв'я́чий
черв'ячки́
«страва з гороху або гречки»
че́рва́
(зб.)
черва́к
«хробак; хвороба овець»
червакови́тий
«червивий»
червакува́тий
«червоподібний»
червачни́к
«листовійка»
(ент.)
че́рве́ць
«кошеніль; шовк, пофарбований кошеніллю; кров із дівочої пліви»
(ент., спец.)
черви́вий
черви́віти
черви́на
«черв’ячок»
че́рвити
«плодити черву»
че́рви́ця
«шашіль»
черви́шник
«місце, де є черви»
че́рвіти
«хворіти»
червце́вий
«кошенільний; яскраво-червоний»
червча́тий
«пофарбований кошеніллю, яскраво-червоний; шовковий»
червча́тка
«шовкова плахта»
че́рвчик
«червець»
червчи́стий
«червцевий»
червь
«тс.»
че́ре́ць
«тс.»
чери́ти
«тс.»
черцьо́вий
«червчатий»
черч
«кошеніль»
че́рча
черча́тий
«тс.»
черча́тка
«тс.»
черче́стий
«багряний»
че́рчеть
«тс.»
че́рчик
«тс.»
черчиковий
«червоний»
черчи́стий
«тс.»
черчу́к
«червець»
чи́рва́
«тс.»
чирь
«черва»
чірівни́й
«червивий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чарвя́к | білоруська |
| че́рвей | болгарська |
| čerw | верхньолужицька |
| чьрвь «черв’як»«червона фарба, тканина» (чол. р.)(жін. р.) | давньоруська |
| carvus «кривий» | латинська |
| kìrvarpa «черв’як; червоточина» (‹ *kirv-varpa поряд з kirm̃varpa) | литовська |
| *skirvis | литовська |
| skirvina «біжить, як мурашка» | литовська |
| црв | македонська |
| cerw | нижньолужицька |
| carv lezącě «равлик»«черв повзучий» (букв.) | полабська |
| czerw | польська |
| *čr̥vь | праслов’янська |
| *čr̥mьnъ(jь) «червоний» | праслов’янська |
| *čr̥viti | праслов’янська |
| червь | російська |
| в | сербохорватська |
| červ | словацька |
| čŕv | словенська |
| чрьвь | старослов’янська |
| červ | чеська |
| *čr̥mь | ? |
| значень «кишіти (про черв’яків і мурашок)» | ? |
| skirvina «біжить, як мурашка» | ? |
| черв | ? |
чи́рва «масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком»
очевидно, більш архаїчною формою є че́рва, яка виникла з *чьрвъ «червоний» (пор. др. чьрвь, червь «червона фарба; червона тканина»);
видозміна кореневого голосного в реєстровому слові, очевидно, пояснюється впливом слова черво́ний, у якому ненаголошене е нерідко наближається у вимові до и;
назва дана за кольором масті карт;
р. че́рва «чирва», бр. чы́рва, п. czerwień «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
че́рва
черво́вий
чирво́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чы́рва | білоруська |
| czerwień «тс.» | польська |
| че́рва «чирва» | російська |
| че́рва | ? |
| *чьрвъ «червоний» (пор. др. чьрвь, червь «червона фарба; червона тканина») | ? |
| черво́ний | ? |
черво́ний «кольору крові та близьких відтінків»
припускається також можливість питомо польського фонетичного розвитку (Sł. prasł. II 262–263);
ствердіння w пояснюється впливом чеської вимови, що відбився і в інших випадках, пор. wesoły – ст. wiesioły, serce – ст. sierce тощо (Łoś GP I 161, 205);
запозичення з польської мови;
п. czerwony є вторинною формою, що витіснила давнішу [czerwiony];
пор. п. ст. czyrwiony;
р. (поет., обл.) черво́нный, бр. чырво́ны, п. czerwony, ст. czyrwiony, [czerwiony], нл. [cerwjony, cerwony];
Фонетичні та словотвірні варіанти
позачерво́ний
«ультрачервоний»
почервоні́лий
пречерво́ний
«яскраво-червоний»
про́червоний
«червонястий»
розчервена́тися
«почервоніти»
черве́ний
«тс.»
червени́ця
«червона глина»
червені́ти
черві́нець
черві́нити
«рум’янити; прикрашати»
черві́нка
«кривавий пронос; черевний тиф»
червінки́
«сорт яблук»
черві́нковий
«багряний»
че́рвінь
«брунатно-червона фарба; багрянець, рум’янець»
червінько́вий
«брунатно-червоний»
че́рво
«червоно»
червона́вий
червона́стий
черво́нець
«червоногвардієць»
червони́ло
«червоне чорнило»
червони́ти
червони́ця
«червона вохра»«підосичник (гриб)»
червоні́ти
червоні́шати
червонкува́тий
червонува́тий
червоный
че́рвонь
«червоність; червона фарба»
червоню́х
«червоноклоп, Pyrrhocoris Fall.»
(ент.)
червоня́вий
червоня́к
«червонюк»
червоня́стий
червоня́чка
«червона вохра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чырво́ны | білоруська |
| cerwjony | нижньолужицька |
| cerwony | нижньолужицька |
| czerwony | польська |
| czyrwiony | польська |
| czerwony | польська |
| черво́нный (поет., обл.) | російська |
| czerwiony | українська |
| wesoły | ? |
| wiesioły | ? |
| serce | ? |
| sierce | ? |
| czerwiony | ? |
| czyrwiony | ? |
| czyrwiony | ? |
| czyrwiony | ? |
че́рево «живіт, утроба»
псл. *červо;
зіставляється з прус. kērmens «тіло, живіт», дісл. hǫrund «м’ясо, тіло», двн. hërdo «шкура, шкіра» (Bern. I 150–151; Trautmann 128; Specht 79);
менш обґрунтовані зіставлення з дінд. kṛ́p «форма, фігура», ав. kǝrǝfš «тіло, постать», лат. corpus «тіло, тулуб», двн. hrëf «тс.», гр. πραπίς «грудочеревна перепона» (Ernout–Meillet I 258), з гот. haírþra «нутрощі» (Trautmann 128; Meillet Études 167–168);
іє. *(s)ker- «різати; шкіра»;
р. [че́ре́во, черёво] «черево», чре́во (з цсл.), бр. чэ́рава, др. черево «живіт; шкіра з живота», п. trzewo «нутрощі», ч. střevo «кишка», слц. črevo, вл. črjewo «тс.», нл. crjowo «кишки», полаб. crevǘ «тс.; нутрощі», болг. чре́во «(заст.) кишка; черево», черво́ «кишка», м. црево «кишки», схв. цре́во «кишка», слн. črevî «тс.; нижня частина живота», стсл. чрѣво «живіт; черево»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надчеревни́й
начере́вний
начере́вник
очере́вина
очере́вити
«вительбушити»
підочере́вина
підчере́в'я
підчере́вий
підчере́вина
підчеревни́й
підчере́вник
почере́вина
«нижня частина черева; пронос; шльондра»
почере́вниця
«кривавий пронос»
почере́вщина
«пух на череві; платня або частування повії»
черева́н
«пузань; (іхт.) гірчак, Rhodeus amarus»
черевани́стий
черева́нь
черева́нька
«вид коропа, Cyprinus amarus»
(іхт.)
черева́тець
«молюск»
черева́тий
черева́тіти
«ставати череватим; вагітніти»
черева́тки
«гриби гастероміцети, Gasteromycetales»
(бот.)
черева́ч
«пузань; пуголовок»
череви́на
«живіт»
череві́й
«пузань»
чере́вни́й
черево
череву́га
«череван; череванька»
(іхт.)
череву́ля
«пузань»
череву́ха
«черевуга»
(іхт.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kǝrǝfš «тіло, постать» | авестійська |
| чэ́рава | білоруська |
| чре́во «(заст.) кишка; черево» | болгарська |
| črjewo «тс.» | верхньолужицька |
| haírþra «нутрощі» | готська |
| πραπίς «грудочеревна перепона» | грецька |
| hërdo «шкура, шкіра» | давньоверхньонімецька |
| hrëf «тс.» | давньоверхньонімецька |
| kṛ́p «форма, фігура» | давньоіндійська |
| hǫrund «м’ясо, тіло» | давньоісландська |
| черево «живіт; шкіра з живота» | давньоруська |
| *(s)ker- «різати; шкіра» | індоєвропейська |
| corpus «тіло, тулуб» | латинська |
| црево «кишки» | македонська |
| crjowo «кишки» | нижньолужицька |
| crevǘ «тс.; нутрощі» | полабська |
| trzewo «нутрощі» | польська |
| *červо | праслов’янська |
| kērmens «тіло, живіт» | прусська |
| че́ре́во | російська |
| цре́во «кишка» | сербохорватська |
| črevo | словацька |
| črevî «тс.; нижня частина живота» | словенська |
| чрѣво «живіт; черево» | старослов’янська |
| черёво «черево» | українська |
| чре́во (з цсл.) | українська |
| черво́ «кишка» | українська |
| střevo «кишка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України