ЧЕПЧИКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
чабе́р «Satureja L.» (бот.)
псл. *čębr-/ čubr- зближується з čemrъ (›укр. чемери́ця) (Соболевский Slavia 5, 445; Brückner 73; Sławski I 114);
пов’язання з гр. ϑύμβρος, ϑύμβρα «тс.», як і зближення з лат. combrētum «різновид очерету» (Moszyński JP 33, 348), непереконливі;
р. чабёр «чабер садовий», бр. чабо́р, др. чабьръ, п. cząbr, ч. čabr, čibr, čubr, болг. чу́брица, м. чубрика, чубрица, схв. чу́бар, слн. čоbеr «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
це́брець
«чебрець звичайний, Thymus serpyllum L.»
це́бри́к
це́бричок
це́пчик
«тс.»
чабре́ць
«чебрець звичайний, Thymus serpyllum L. Г; чабер садовий, Satureja hortensis L. Mak»
чабрик
«чабор; [чебрець звичайний, Thymus serpyllum L. ВеНЗн]»
чабьор
«чабер садовий, Satureja hortensis L.»
чебер
«тс.»
чебре́ць
«Thymus L.»
чебрик
«чебрець; [чабер садовий, Satureja hortensis L. Mak]»
че́бричок
чебрчик
чебчик
чепчик
чибрець
чи́брик
«тс. Mak; чебрець звичайний, Thymus serpyllum L.»
чобр
«тс.»
шабер
«чабер садовий, Satureja hortensis L.»
шебер
шеберник
щабрик
«чебрець звичайний, Thymus serpyllum L.»
щебер
щебрець
щебрушка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чабо́р | білоруська |
| чу́брица | болгарська |
| ϑύμβρος | грецька |
| чабьръ | давньоруська |
| combrētum «різновид очерету» | латинська |
| чубрика | македонська |
| cząbr | польська |
| *čębr-/ čubr- зближується з čemrъ (›укр. чемери́ця)(Соболевский Slavia 5, 445; Brückner 73; Sławski I 114) | праслов’янська |
| чабёр «чабер садовий» | російська |
| чу́бар | сербохорватська |
| čоbеr «тс.» | словенська |
| чубрица | українська |
| čabr | чеська |
| čibr | чеська |
| čubr | чеська |
| ϑύμβρα «тс.» | ? |
чепе́ць «очіпок; (анат.) сальник; [другий шлунок у жуйних Г]»
псл. čepьcь, похідне від дієслова čepiti/čepati з первісним значенням «те, що чіпляють»;
значення «головний убір» є вторинним (можливо, виникло через традицію одягати, «чіпляти» головний убір на голову молодої як елемент весільного обряду, пор. ч. čepiti «вбирати наречену»);
псл. čepьcь зіставлялося з лит. kepùrė «шапка», лтс. cepure «тс.», гр. σϰέπας «покрив, оболонка», σχεπάω «покриваю» (Bern. I 143–144), з слат. cappa «вид головного убору» (Ильинский РФВ 74, 124–125), з п. czapka (Brückner 75);
р. чепе́ц, бр. чапе́ц, др. чепьць, п. czepek, czepiec, ч. čepec, слц. čepiec, вл. čěpc, нл. copc, cepc, схв. чѐпац, слн. čepec, стсл. чєпьць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очіпок
поче́пини
«надягання на молоду чіпця»
почепи́ти
«надягти чепець на молоду»
почепи́чка
«?»
че́пак
«очіпок»
че́пчик
чє́пак
чє́пец
«тс.»
чє́пік
чіпе́ць
чі́пиць
«очіпок»
чіпка́р
«той, хто робить чіпці»
чіпо́чник
«бовван для чіпця»
чіпо́чниця
«майстриня, що шиє чіпці»
чі́пчик
«чепець»
чі́пчити
«надягати чепець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чапе́ц | білоруська |
| čěpc | верхньолужицька |
| σϰέπας «покрив, оболонка» | грецька |
| чепьць | давньоруська |
| cepure «тс.» | латиська |
| kepùrė «шапка» | литовська |
| copc | нижньолужицька |
| cepc | нижньолужицька |
| czapka | польська |
| czepek | польська |
| czepiec | польська |
| čepьcь | праслов’янська |
| čepьcь | праслов’янська |
| чепе́ц | російська |
| чѐпац | сербохорватська |
| cappa «вид головного убору» | середньолатинська |
| čepiec | словацька |
| čepec | словенська |
| чєпьць | старослов’янська |
| čepec | чеська |
| значенням «те, що чіпляють» | ? |
| значення «головний убір» | ? |
| σχεπάω «покриваю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України