ЧЕНЦЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ

назви походять від чо́рний, оскільки ченці відносяться до так званого чорного духівництва, для якого є обов’язковою безшлюбність (целібат);

експресивне утворення від че́нчик, зменшувальної форми від черне́ць, (очевидно, первісне ченчикува́ти);

розвиток значення: «бути молодим ченцем (ченчиком, послушником)» → «бути на побігеньках (у старших)» → «швидко ходити»;

[(бот.) «вовчі ягоди, Actaеa spicata L. Пі»], [черне́ча] «ченці» Нед, [черне́чество] «чернецтво» Нед, [черне́ччина, черне́щина] «монастирські маєтки», [черник] (орн.) «чернь зікрата, Nyroca nyroca Guld.» Шарл, [черника] (бот.) «черниця, Vaccinium myrtillus L.» Mak, черни́ця «монашка; (бот.) боровиця, Vaccinium myrtillus L., [(бот.) ожина, Rubus fruticosus L.], [чорна коза ВеНЗн]», [черни́чник] (бот.) «кущ чорниці Нед; чорниця, Vaccinium myrtillus L. Mak», [черни́ш] (орн.) «чернь червоноголова, Nyroca ferina L.» Шарл, [чернівки] (бот.) «ренклод, Prunus insititia variet. Mak», [черні́т] «чорна вовняна пряжа; [звичайна вовняна тканина»] Куз, [чернітка] (орн.) «горихвістка-лисушка, Phoenicurus phoenicurus L.» Шарл, [черну́ля] «кличка чорної корови», [черну́шка] (бот.) «чорнушка, Nigella sativa L.» Куз, (у словосполученнях чернушка дика, полева) (бот.) «Nigella arvensis L.» Mak;

(орн.) «чернь чубата, Nyroca fuligula L.; (орн.) чернь зікрата, Nyroca nyroca Guld. Шарл», черню́к (орн.) «чернь, Fuligula cristata L.», [че́рня] «пляма на зубах коня» Доп. УжДУ IV 108, [черня́] «вид дикої качки» Бі, [че́рнява] «натовп», [черня́вка] (орн.) «чернь-головня, Oidemia fusca L.» Шарл, [черня́дка] «чернітка, плахта-чернітка; (орн.) чернявка, Anas oidemia Нед», чернь «сплав з кількох металів для художнього оздоблення металевих (переважно срібних) виробів; чорний колір чогось; (спец.) чорна вугільна фарба; (переважно знев.) простий народ, низи суспільства; (орн.) птах родини качиних; чернь червоноголова, Nyroca ferina L.; чернушка, Nyroca fuligula L.», чернь-головня «чернявка, Oidemia fusca», чернь зікрата «черник, Nyroca nyroca Guld.», чернь морська «Nyroca marila L.», чернь червоноголова «нирок, Nyroca ferina L.», чернь чорна «чернявка, Oidemia nigra L.», чернь чубата «чернушка, Nyroca fuligula L.» Шарл, [че́рчик, черчу́к] (зменш. форма від черне́ць), чо́рна «арештантська», [чорнець] (бот.) «вовчі ягоди, Actaea spicata L.» Mak, [чорни́лець] (зоол.) «каракатиця, Sepia» Куз, [чорни́лиця] (зоол.) «каракатиця, Sepia officinalis» Нед, чорни́ло, чорни́льниця, [чорни́тель] «наклепник» Нед, чорни́ця (бот.) «Vaccinium myrtillus L.», чорни́чник, [чорничо́к] (іхт.) «бичок чорного кольору, що водиться на дні водоймища, здебільшого під камінням» Мо, чорни́ш (ент.) «чорний жук, що паразитує на рослинах, Tenebrivnida L.; (тех.) плями у вигляді чорного квадратика в друкарському відбитку; [чорний хліб (у жебраків); (ент.) острогузець чорний, Blaps mortisaga Нед; (бот.) підберезовець, Boletus scaber Bull. Mak», [чорнівки] (бот.) «сливи-ренклоди, Prunus insititia variet.» Mak, чорнота́, [чорно́ха] «чорна корова» Нед, [чорно́хи] (бот.) «вид чорної вишні, Cerasus duracina DC.» Нед, [чорну́ха] «чорна жирна глина; чорна корова] Куз; (іхт.) червоноперка, Scardinius erythrophthalmus L.», чорну́шка (бот.) «трав’яниста рослина родини жовтецевих з чорним насінням, використовуваним як прянощі, Nigella L.; насіння цибулі городньої з чорною твердою оболонкою; [чорна головка стрілки цибулі, в якій міститься насіння] ЛЖит», [чорню́лька (дівчина)] «брюнетка» Нед, [чорню́х] «дубильні рослини» Нед, [чорню́ха] «чорнявка, брюнетка», [чо́рнява] «чорнота, скупчення чорніючих удалині предметів; чорні хмари», чорня́вка, чорня́к (іхт.) «вид риби з роду бичків», [чорня́та] (орн.) «чернь, Nyroca fuligula L.» Нед, [чо́ря] «чорний пес» ВеНЗн, [черни́ти] «чорнити; зводити наклеп» Нед, [черни́чити] «бути черницею; жити (майже) чернецьким життям» Нед, чорни́ти, чорні́ти, чорні́шати, [по́чорнявий] «чорнуватий, смаглявий», [про́чорний] «чорний» ВеНЗн, зачо́рнювати, [обчерни́ти] «обчорнити», обчорни́ти, [перечорни́ти] «занадто почорнити», на́чорно;

псл. *čr̥nъ(jь) ‹ *čьrxnъ ‹ іє. *kĭrs-no- «чорний» є, очевидно, індоєвропейським балто-слов’янсько-індійським діалектизмом, що має точні відповідники лише в прус. kirsnan «чорний», лит. [kir̃snas] «особливо чорний», дінд. kṛṣṇáḥ «чорний, темно-синій»;

інші пов’язання – зі шв. harz «харіус» (‹ пгерм. *harzu-) (Lidén PBrB 15, 510), з псл. *čeršja «черешня» (Георгиев Въпр. на бълг. етим. 26, 31), з лат. niger «чорний» (Otrębski Stud. indoeurop. 165), з дангл. hrúm «сажа» (Persson Beitr. II 750) сумнівні;

р. чёрный «чорний», бр. чо́рны, др. чорныи, чьрныи, чрьныи, чьрьныи, черныи, п. czarny, ч. černý, слц. čierny, вл. čorny, нл. carny, полаб. cornеÊ, болг. че́рен, чер, м. черен, схв. цр̑н (заст. чрњети «чорніти»), слн. čŕn, стсл. чрьнъ;