ЧЕМЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ

п. czamara, czamarka «тс.» через іт. cimarra «довгий каптан» зводиться до ар. sammûr «соболь»;

запозичення з польської мови;

р. чеме́рка, чема́рка, [чума́рка] «тс.»;

псл. čemerъ/ čemera «отруйна рослина (здебільшого чемериця); рослинна отрута»;

споріднене з лит. kẽmeras (бот.) «сідач, Eupatorium L.», лтс. cemeriņš «чемериця», двн. hemera, нвн. [Hemern] «тс.», далі з дінд. camarika- (бот.) «Bauhinia variegata», kamalam «лотос», гр. ϰάμαρος (бот.) «дельфіній», ϰάμμαρος (бот.) «аконіт»;

іє. *kemer-;

менш обґрунтовані спроби розглядати псл. čemerъ як утворення з експресивним префіксом če- від іє. *mer- «гіркий» (Holub–Kop. 91) або зіставляти з кома́р (Соболевский Slavia 5, 445);

р. че́мер (вет.), бр. чэ́мер «чемериця; гіркота», др. чемеръ «отрута», п. [cemir, ciemier, ciemierz, czemier] «хвороба; біль; задишка», ч. слц. čemer «пухлина; згусток крові», болг. че́мер «велика турбота, тяжка мука», м. чемер «тс.; отрута», схв. че̏ме̑р «отрута; гнів, скорбота», слн. čemér «отрута, гній, жовч; гнів», цсл. чємєръ «чемериця (отруйна рослина)»;

неясне;

не виключений також зв’язок з че́мер, др. чемеръ «отрута» (Фасмер IV 331);

реконструювалося псл. čamьrěti, похідне від mьrěti «мерти» з експресивним префіксом ča- (ЭССЯ 4, 16);

р. [чамре́ть], болг. чемре́я «хворіти»;

псл. čemerica/čemerika, похідне від псл. čemerъ/čemera «отруйна рослина (переважно чемериця); отруйний сік рослини»;

р. чемери́ца, бр. чамяры́ца, п. ciemierzyca, ст. czemierzyca, ч. čemeřice, слц. čemerica, вл. čemjer(i)ca, болг. чемери́ка, м. чемерика, схв. чемѐрика, слн. čemeríka, стсл. чємєрица;

фонетичний варіант слова че́мі́р «хвороба коней; біль у животі Г; біль у серці Нед»;

пор. далі бр. чэ́мер (бот.) «чемериця; кінська хвороба», п. [czemier] «тс.», р. [чеме́р] «отрута (зокрема, з чемериці); біль від отрути»;

очевидно, свою назву рослина дістала у зв’язку з отруйними властивостями, що відбито в її іншій назві головокру́т;

пор. і слов’янські назви хвороб з тією самою основою: р. [че́мер] «хвороба в крижах або животі; спазми», бр. [чэ́мер] «кінська хвороба», п. [сzemier] «чемериця; біль у шлунку в коня», ч. čemer «назва хвороби; відраза», слц. čеmer «хвороба, викликана згортанням крові», болг. че́мер «біда; отрута; чемериця», м. чемер «гіркота; [чемериця]», схв. че̏ме̑р «отрута», слн. čеmér «отрута; гній у рані», čmér «тс.»;